Великдень 2020: історія, традиції і заборони свята

Про це повідомляє Gazeta.ua.

За біблійним сюжетом подія відбулася рано-вранці, коли небесний янгол відсунув камінь від дверей гробу господнього. Жінки-мироносиці, що прийшли до нього на світанку з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити тіло, побачили порожню труну. Тоді янгол і сповістив їх про воскресіння.

Після великодньої служби у церкві, люди омивалися свяченою водою та розпочинали розговіння. Родина сідала за святковий стіл, молилася та частувала свячені страви. Розпочинали завжди із прикрашених яєць — символу зародження життя. За народними повір'ями «цокання» яйцями символізувало перемогу добра над злом.

Читайте також: Великодній кошик: що можна і не можна святити

За віруваннями, хто буде сумувати цього дня — буде нещасливим увесь рік. Слід пробачати та просити прощення у людей, яких образили. Дозволяється робота в хаті, але лише задля підготовки святкового столу.

Обов'язковими стравами традиційно є паски, крашанки, м'ясне та овочі. На стіл можна поставити вино. Залишки святкових страв варто віддати нужденним чи тваринам.

Категорично забороняється лаятися, займатися сексом, вживати міцні алкогольні напої, проводити в домі генеральне прибирання, прасувати, шити, прати.

Не можна викидати їжу зі святкового столу та відвідувати кладовище. У народі вірили, що якщо хтось помирає на Великдень, то його щаслива душа піде просто до неба, бо цього дня «небо відкрите».

Великодній понеділок зветься обливаним. Цього дня у селах зазвичай хлопці обливали дівчат водою, залицяючись до них. Обливання символізувало весняне очищення, а люди вірили, що вода додавала сил та здоров'я.

Великодня субота була останнім днем підготовки до свята і останньою нагодою помиритися та попросити вибачення, перестати гніватися. Адже за віруваннями не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і думками.