Бібліотека чи інтернет, або хочеш іти в ногу з часом — змінюйся

22-го вересня у Львові вже вдев’яте відбувся Львівський міжнародний бібліотечний форум під гаслом «Бібліотек@ - творимо свободу», в межах 25-го форуму видавців.

На захід завітали шкільні бібліотекарі з Кропивницького, Миколаєва, Кривого Рогу, Києва, Полтави. Найширше ж була представлена Львівщина.

Зібралось чимале товариство, на базі Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, щоб не тільки озвучити нагальні проблеми, а й знайти шляхи їх вирішення.

А які ж є проблеми у бібліотекаря сьогодні? Для чого книгозбірні, коли є інтернет? Як зацікавити дитину та привити їй любов до книги? Чи потрібна бібліотека Новій українській школі? Стереотипне сприйняття цієї професії суспільством сьогодні, типу: прийшов, посидів, видав пару книг і пішов додому — не тільки дивує, а й, часом, шокує тих, хто хоча б трішки розуміє важливість і необхідність цієї роботи.

Говорили про відсутність уваги з боку держави, про реформу в освіті та впровадження Нової української школи. Організаторами заходів, що відбулися, а це: панельна дискусія «Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи», науково-методичний семінар «Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи освітянських бібліотек» виступили: Українська бібліотечна асоціація, Національна академія педагогічних наук України, державна науково-педагогічна бібліотека України ім. Василя Сухомлинського, департамент освіти і науки Львівської облдержадміністрації, Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, комунальний заклад львівської обласної ради «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» та видавництво «Ранок».

Насамперед варто зауважити, що бібліотеки України, шкільні бібліотеки, по мірі можливостей ідуть в ногу з часом. Адже, це ті заклади, що завжди готові розширювати свої функції та змінювати коло послуг. Приміром, ще не так давно бібліотека та інтернет — це були конкуруючі поняття, а через деякий час, чи не в кожній книгозбірні почали з’являтись інтернет-класи. Тож, говорити про те, що бібліотека не потрібна в часи інтернету — для цивілізованої людини просто дикість.

Представники галузі, не зважаючи на свій, деколи, поважний вік, готові вчитись, а допомагає в цьому інститут післядипломної освіти. Та немало залежить і від фінансування. Адже тези про те, що бібліотека повинна змінюватись та бути сучасною лунають звідусіль, а вкладати в неї кошти бажає далеко не кожен… Однак, бібліотекарі-керманичі переконані, що ця ситуація може змінюватись — головне бути активними та небайдужими. Ділились досвідом, обмінювались професійною інформацією та прийшли до висновку, що необхідно брати ініціативу у свої руки, змінювати світ навколо, а не чекати поки він зміниться сам.

Так, один з цікавих позитивних виступів пролунав з уст представниці Миколаївського муніципального колегіуму ім. В. Д. Чайки, яка презентувала увазі колег відеоролик про цей заклад. «У нас все добре і нема проблем, бо ми маємо найкращого директора, який робить для колегіуму все», радісно прокоментувала Людмила Заінчковська. Звісно, ситуація в регіонах неоднозначна та дуже індивідуальна. Особливо, якщо говорити про бібліотеки в сільських школах, де не оновлюються фонди та навіть існують проблеми з підручниками… Однак, позитивні приклади — це стимул рухатись вперед.

Модератор заходу Ірина Іванівна Хемчян, завідувач відділу науково-методичного забезпечення діяльності мережі освітянських бібліотек ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України, голова секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації зауважила, що однією з проблем у галузі є те, що майже половина працівників шкільних бібліотек працюють на півставки. Адже на повну ставку працює лише 36%.

А Ярослава Сошинська, доцент Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» (з 1996 р.), виконавчий директор Української бібліотечної асоціації (з 2009 р.) висловила сподівання на підтримку від Інституту книги, який цьогоріч отримав державну підтримку у розмірі 140 мільйонів гривень.

Загалом, проблеми в галузі є, однак, ключі до їх вирішення є також. Адже бібліотечна спільнота не тільки йде в ногу з часом, а й, деколи, навіть його випереджає (леп-буки, медіатеки тощо). Все для дитини і заради дитини — таке гасло є головним у роботі кожного бібліотекаря, без якого сучасну школу уявити важко. Тож у спільноти існує сподівання лиш на те, що їх голос буде почутий суспільством. Вони ж у свою чергу готові докласти усіх зусиль, щоб діти почували себе комфортно та невимушено в бібліотеці та полюбили книгу. Тільки так можна виховати розумне, думаюче покоління.

Автор: Еліза Солодка