Врятувати мацеви

У Львові другий тиждень витягають з-під асфальту єврейські надгробні камені, якими вимостили вулицю у часи Другої світової війни.

Другий тиждень у Львові тривають волонтерські роботи із вивільнення єврейських надгробних плит (мацев) з-під шару асфальту на вулиці Ганни Барвінок у Львові. Нагадаємо, 22 червня на цій вулиці під час планового ямкового ремонту важка техніка зрізала пошкоджений шар асфальту. Виявилося, що під ним вулиця встелена мацевами. Після звернення представників єврейського товариства, місто призупинило ремонтні роботи. Розкопками та вилученням каменів зайнявся Львівський волонтерський центр при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді «Хесед-Ар'є».

До цих робіт долучилися і усі небайдужі люди, які прагнуть зберегти львівську єврейську і не тільки єврейську спадщину. До справи допомоги, зокрема, долучилися громадська організація «Єврейська спадщина Рогатина», подружжя Марла та Джей Осборни, львівська мисткиня та їмость греко-католицького священика Іванка Димид. Ситуацію висвітлюють не тільки українські, а й закордонні ЗМІ.

Станом на зараз уже вивільнено 75 надгробних каменів. Виявилося, що ними встелена вся вулиця, а це 30−35 метрів. Керівник волонтерського центру і голова Львівського товариства єврейської культури ім. Шолом-Алейхема Олександр Назар розповів «ВЗ», що усі ці плити — з єврейської дільниці Янівського цвинтаря. Туди ж їх і повернуть. Коли назбирається достатньо мацев, з них планують зробити пам’ятну стелу. «На вулиці Ганни Барвінок мацеви знаходять не вперше, — розповів Олександр Назар. — Ними замощувала вулиці німецька окупаційна влада під час Другої світової війни. Тому що на цій вулиці проживало їхнє вище керівництво. А також там був невеличкий робочий табір. Жінки прибирали в квартирах, а чоловіки ремонтували дорогу».

За словами волонтерів, роботи йшли дуже складно, бо камені були замоклі і шарувалися. Тиждень плити витягали руками. Потім завдяки зібраним коштам найняли екскаватор, з яким справи пішли швидше. Розкопки тривають.

Коментар для «ВЗ»

Лілія ОНИЩЕНКО, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР

Ці плити — не перша і, напевно, не остання така знахідка у Львові. Їх знаходили при багатьох будівельних роботах по вулицях. І навіть під пам’ятником Леніну, який демонтували у 1990-х роках. Ці плити, ймовірно, зі старого єврейського кладовища (територія вулиць Броварської, Клепарівської, Базарної і Рапопорта). Під час Другої світової війни це кладовище німецька окупаційна влада планомірно знищувала. Плитами замощували вулиці. Не виключено, що саме тоді ці плити потрапили на нинішню вулицю Ганни Барвінок. Після війни радянська влада успішно продовжила знищення старого єврейського цвинтаря, зробивши на його частині Краківський ринок. Де такі плити ще можуть «виринути», не можемо точно сказати. Кілька років тому їх знаходили на вулиці Квітневій, неподалік вул. Барвінок, також в районі вул. Пластової. Це ганебно, що ми їздили по цих плитах. Рано чи пізно у Львові буде меморіальний парк, аби вшанувати єврейську общину, яка жила у Львові майже з початку заснування міста. І яка майже повністю загинула у часи Другої світової війни, голокосту. Це не тільки єврейська спадщина, це наша спадщина, Львів — наш спільний дім.

Ми обговорювали питання влаштування меморіального парку на місці старого цвинтаря — на території між пологовим будинком на вул. Рапопорта (колишня єврейська лічниця) і нинішнім Краківським ринком. Це територія дуже символічна, тому що там поховано багато цадиків (праведників, духовних провідників) важливих не тільки для тогочасної єврейської общини Львова, а й для євреїв цілого світу, які приїжджають туди помолитися. Був проведений міжнародний конкурс на цю територію, переміг проект ізраїльської архітекторки Роніт Ломброзо. Ми вже з нею зв’язувалися, щоб продовжити співпрацю. Там могли б експонуватися усі надгробки, які знайшли у Львові. Можливо, вони дійсно походять із Янівського цвинтаря. Це треба досліджувати історикам.