Козацьким човном – на край світу

У львівському «Музеї ідей» відбулася виставка світлин, присвячених козацькій чайці «Пресвята Покрова». Авторська реконструкція справжнього лицарського човна постала у місті Лева у перший рік Незалежності. Провівши 25 років у морських походах, чекає можливості повернутися на батьківщину.

Будівничий чайки, художник-реконструктор Василь Качмар, згадує, що мріяв побачити, а ще краще — збудувати власноруч козацький човен, ще у дитинстві. У юності, як і всі тогочасні хлопці, майстрував фрегати з паперу та інших підручних матеріалів. Аби дізнатися, як козаки майстрували свій морський транспорт, прочитав чимало літератури. Українці виготовляли човни з прадавніх часів — у добу трипільців, скитів. Чайка — славний корабель, про який мовиться у переказах та легендах. Пан Василь зізнається, що спирався навіть на інформацію з народних казок, а головне — довіряв власній інтуїції. Знав, що судно має містити орієнтовно 60 людей, його довжина — 25 кроків (близько 20 метрів). Конструкцію Василь обдумував протягом двох років. Стільки ж часу пішло на будівництво. Чайку освятили у 1991 році у день Покрови Пресвятої Богородиці. Львів’яни мали змогу помилуватися козацьким човном біля Оперного театру. Це судно почало відновлювати історичні реконструкції морських традицій України й на озері Глинна Наварія вперше торкнулося води.

Коли з’явилася ідея побудови чайки, ніхто не думав, що на ній можна буде виходити у море. Але сталося диво: члени львівського козацького товариства «Кіш» обійшли нею всю Європу від Чорного моря до Ла-Маншу. Спочатку хлопців до цього підштовхнула ідея потрапити на Олімпіаду в Барселоні. А потім «Пресвята Покрова» пройшла тисячі морських миль, представляючи Україну на різноманітних заходах у Європі. Сучасні козаки здолали відстань від теплого Середземномор’я до холодної Норвегії. Човен став представником народної дипломатії та культурного обміну на найбільших морських фестивалях старовинних кораблів.

Провівши стільки часу у походах, багато з яких — найвищої складності навігації, останні п’ять років судно пришвартоване у містечку Понт-Авені на заході Франції. Славнозвісна чайка не може вийти в море. За словами голови товариства «Кіш», художника-реставратора Тараса Беняха, для порятунку судна вдавалися до низки заходів зі збору коштів. На ці пожертви козаки провели три експедиції задля реконструкції чайки. Заступник голови товариства скарбник Устим Федько зазначає, що вже довелося витратити близько 10 тис. євро. Таким чином, 70% роботи позаду. Але для того, щоб до літа привести судно до належного стану, козакам знову доведеться вирушати у подорож, й для цього знову ж таки потрібні кошти.

Усю роботу сучасні лицарі виконують власноруч. Цей процес знімають на камери та фотографують. Назбиралося достатньо світлин, щоб відвідувачі незвичної виставки могли спостерігати за ремонтом судна — такого ж, яким наші пращури виходили у відкрите море на турків.

Фото з архіву товариства «Кіш»