BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

«москва озброюється, щоб атакувати Захід». А Європа? Виробництво зброї там теж зростає

Як пише німецький Der Spiegel із посиланням на західні розвідки, економіка рф уже перейшла на воєнні рейки, третину держбюджету кремль витрачає на озброєння. Причому ця російська зброя, зазначає видання, призначена не лише для війни з Україною… «москва озброюється, щоб атакувати Захід», — цитує видання представника західних спецслужб. А що ж Європа?

На заводах німецької збройової компанії Rheinmetall повним ходом триває виробництво артилерійських снарядів калібру 155 мм. Фото Rheinmetall
На заводах німецької збройової компанії Rheinmetall повним ходом триває виробництво артилерійських снарядів калібру 155 мм. Фото Rheinmetall

Також готується до війни: Європейський Союз прийняв програму переозброєння загальною вартістю 800 мільярдів євро, збройова промисловість Старого світу набирає обертів. Однак, пише Der Spiegel, звіт Кільського інституту світової економіки (IfW) і Аналітичного центру Bruegel (Брюссель) свідчить про те, що наразі виробництво озброєнь у Європі «зростає не настільки швидко, щоб устигнути за загрозою зі сходу».

Як стверджують автори зві­ту, аби відповідати тій за­грозі, яку зараз становить росія, європейське виробни­цтво зброї «має бути вп’ятеро більшим, а у випадку танків — на­віть у шість разів більшим».

«Німеччині та Європі загалом бракує співпраці, — стверджує, зокрема, експерт IfW і Breugel Ґунтрам Вольф, якого цитує Der Spiegel. — І це саме тоді, коли наш союзник, США, погрожує піти. Попри високі витрати на оборону в Європі, її переозбро­єння може не мати успіху»

Утім, насправді не все так зле. За даними дослідження Kiel Military Procurement Tracker (щодо оборонних замовлень у ЄС і рф), з вересня минуло­го року ситуація з фінансуван­ням оборонних замовлень у Єв­ропі покращилася. На закупівлю нового озброєння й військово­го обладнання європейські кра­їни НАТО надали близько 130 мі­льярдів євро. Країни-члени ЄС витрачають на оборону близько 2% своїх держбюджетів, і є ви­разна тенденція до подальшого зростання таких витрат.

Аналітики IfW і Breugel, зазна­чає Der Spiegel, бачать три по­зитивні тенденції.

Перша — суттєве збільшен­ня виробництва артилерійських боєприпасів. «Наприклад, група Rheinmetall зі штаб-квартирою у німецькому Дюссельдорфі 2022 року виготовила 70 тисяч сна­рядів, а 2027-го, як очікують, ви­готовить 1,1 мільйона, — пише видання. — Зростання на 1471%. Це випереджає виробництво у США й може наздогнати вироб­ництво снарядів у рф і КНДР». Те саме стосується гаубиць: з ви­робничою потужністю 442 гау­биці на рік Європа «практично наздогнала рф».

Третя позитивна тенденція — в оборонній промисловості Старого світу зростає кількість працівників. «У всій Європі це зростання становить 11%, а в деяких компаніях є значно ви­щим, — пише Der Spiegel. — Лі­дери тут Rheinmetall, зростан­ня на 42%, і авіагрупа Airbus — на 24%».

Водночас виробництво тан­ків іде як мокре горить. «У Єв­ропі виробляють практично тільки німецькі „Леопарди“, та й то лише 50 одиниць на рік, — за­значають аналітики. — Разом із танками „Абрамс“ зі США, яких виробляють 135 на рік, цього надто мало, щоб встигати за росією». Не краща ситуація у Європі з крилатими ракетами й відносно сучасними систе­мами протиповітряної оборо­ни (ППО). Наприклад, амери­канських «Патріотів» у Європі зараз 35 комплексів, ще 10 за­мовлені. Потребу ж експер­ти оцінюють у 89 комплексів…

Аналітики IfW і Breugel також критикують те, що ціна одини­ці військової продукції зали­шається у Європі зависокою. З огляду на це навіть астрономіч­ної як для ЄС суми, 800 мільяр­дів євро, яку євроспільнота планує інвестувати в оборону до 2030-го, може не вистачити, аби якісно переозброїтися… Автори дослідження вказали на «брак цінової ефективнос­ті» оборонних закупівель у ЄС. Мовляв, країни-члени пере­важно замовляють військо­ву продукцію у себе, а єдино­го ринку оборонної продукції немає. Експерти також зверну­ли увагу на відносно низькі ви­трати на відповідні наукові до­слідження. (У ЄС — 13 мільярдів євро, у Китаї - 21, у США — аж 145 мільярдів євро). Аналітики IfW і Breugel агітують за ство­рення військових дослідниць­ких програм — за участі євро­пейських університетів.

А як у Європі з розвитком безпілотних систем, які мають вирішальне значення у сучасній війні? «Дрони розвиваються на­стільки швидко, що не варто на­копичувати їх про запас, як це відбувається зі звичайним вій­ськовим спорядженням, — цитує аналітиків Der Spiegel. — Дрони потребують радше постійного розвитку й достатніх виробни­чих потужностей, аби були до­ступні в разі воєнного конфлік­ту».

Крім дронів, Європі, якщо на неї нападе росія, знадоблять­ся для наземних боїв від 250 до 300 тисяч додаткових солда­тів. Гіпотетичний наступ рф, на думку аналітиків, може статися у Балтійському регіоні, зокре­ма у так званому Сувалксько­му коридорі. Це вузька ділянка обабіч кордону Литви й Поль­щі - між російським ексклавом, калінінградською областю, і контрольованою кремлем біло­руссю. Якщо росія захопить Су­валкський коридор, то Латвія, Литва й Естонія будуть відріза­ні на суші від решти країн-чле­нів НАТО, і рф зможе відносно легко окупувати Балтію. Ціка­во, що під час недавніх слухань у комітеті Сенату міністр обо­рони США Піт Геґсет не знав, де той Сувалкський коридор роз­ташований. Не наш, мовляв, го­ловний біль…