«москва озброюється, щоб атакувати Захід». А Європа? Виробництво зброї там теж зростає
Як пише німецький Der Spiegel із посиланням на західні розвідки, економіка рф уже перейшла на воєнні рейки, третину держбюджету кремль витрачає на озброєння. Причому ця російська зброя, зазначає видання, призначена не лише для війни з Україною… «москва озброюється, щоб атакувати Захід», — цитує видання представника західних спецслужб. А що ж Європа?
Також готується до війни: Європейський Союз прийняв програму переозброєння загальною вартістю 800 мільярдів євро, збройова промисловість Старого світу набирає обертів. Однак, пише Der Spiegel, звіт Кільського інституту світової економіки (IfW) і Аналітичного центру Bruegel (Брюссель) свідчить про те, що наразі виробництво озброєнь у Європі «зростає не настільки швидко, щоб устигнути за загрозою зі сходу».
Як стверджують автори звіту, аби відповідати тій загрозі, яку зараз становить росія, європейське виробництво зброї «має бути вп’ятеро більшим, а у випадку танків — навіть у шість разів більшим».
«Німеччині та Європі загалом бракує співпраці, — стверджує, зокрема, експерт IfW і Breugel Ґунтрам Вольф, якого цитує Der Spiegel. — І це саме тоді, коли наш союзник, США, погрожує піти. Попри високі витрати на оборону в Європі, її переозброєння може не мати успіху»
Утім, насправді не все так зле. За даними дослідження Kiel Military Procurement Tracker (щодо оборонних замовлень у ЄС і рф), з вересня минулого року ситуація з фінансуванням оборонних замовлень у Європі покращилася. На закупівлю нового озброєння й військового обладнання європейські країни НАТО надали близько 130 мільярдів євро. Країни-члени ЄС витрачають на оборону близько 2% своїх держбюджетів, і є виразна тенденція до подальшого зростання таких витрат.
Аналітики IfW і Breugel, зазначає Der Spiegel, бачать три позитивні тенденції.
Перша — суттєве збільшення виробництва артилерійських боєприпасів. «Наприклад, група Rheinmetall зі штаб-квартирою у німецькому Дюссельдорфі 2022 року виготовила 70 тисяч снарядів, а 2027-го, як очікують, виготовить 1,1 мільйона, — пише видання. — Зростання на 1471%. Це випереджає виробництво у США й може наздогнати виробництво снарядів у рф і КНДР». Те саме стосується гаубиць: з виробничою потужністю 442 гаубиці на рік Європа «практично наздогнала рф».
Третя позитивна тенденція — в оборонній промисловості Старого світу зростає кількість працівників. «У всій Європі це зростання становить 11%, а в деяких компаніях є значно вищим, — пише Der Spiegel. — Лідери тут Rheinmetall, зростання на 42%, і авіагрупа Airbus — на 24%».
Водночас виробництво танків іде як мокре горить. «У Європі виробляють практично тільки німецькі „Леопарди“, та й то лише 50 одиниць на рік, — зазначають аналітики. — Разом із танками „Абрамс“ зі США, яких виробляють 135 на рік, цього надто мало, щоб встигати за росією». Не краща ситуація у Європі з крилатими ракетами й відносно сучасними системами протиповітряної оборони (ППО). Наприклад, американських «Патріотів» у Європі зараз 35 комплексів, ще 10 замовлені. Потребу ж експерти оцінюють у 89 комплексів…
Аналітики IfW і Breugel також критикують те, що ціна одиниці військової продукції залишається у Європі зависокою. З огляду на це навіть астрономічної як для ЄС суми, 800 мільярдів євро, яку євроспільнота планує інвестувати в оборону до 2030-го, може не вистачити, аби якісно переозброїтися… Автори дослідження вказали на «брак цінової ефективності» оборонних закупівель у ЄС. Мовляв, країни-члени переважно замовляють військову продукцію у себе, а єдиного ринку оборонної продукції немає. Експерти також звернули увагу на відносно низькі витрати на відповідні наукові дослідження. (У ЄС — 13 мільярдів євро, у Китаї - 21, у США — аж 145 мільярдів євро). Аналітики IfW і Breugel агітують за створення військових дослідницьких програм — за участі європейських університетів.
А як у Європі з розвитком безпілотних систем, які мають вирішальне значення у сучасній війні? «Дрони розвиваються настільки швидко, що не варто накопичувати їх про запас, як це відбувається зі звичайним військовим спорядженням, — цитує аналітиків Der Spiegel. — Дрони потребують радше постійного розвитку й достатніх виробничих потужностей, аби були доступні в разі воєнного конфлікту».
Крім дронів, Європі, якщо на неї нападе росія, знадобляться для наземних боїв від 250 до 300 тисяч додаткових солдатів. Гіпотетичний наступ рф, на думку аналітиків, може статися у Балтійському регіоні, зокрема у так званому Сувалкському коридорі. Це вузька ділянка обабіч кордону Литви й Польщі - між російським ексклавом, калінінградською областю, і контрольованою кремлем білоруссю. Якщо росія захопить Сувалкський коридор, то Латвія, Литва й Естонія будуть відрізані на суші від решти країн-членів НАТО, і рф зможе відносно легко окупувати Балтію. Цікаво, що під час недавніх слухань у комітеті Сенату міністр оборони США Піт Геґсет не знав, де той Сувалкський коридор розташований. Не наш, мовляв, головний біль…