BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Лукашенко закликав білорусів… їсти менше картоплі

«Максимум двічі на тиждень»… «Бульбофюрер» бореться з дефіцитом «другого хліба». Його причини — поганий торішній врожай і продаж до рф, де ціни у кілька разів вищі

Лукашенко любив знимкуватися на картопляному полі. І сам, і разом зі сином Колею... Однак цьогоріч «бульбофюреру» з бульбою не пощастило. Фото Reuters
Лукашенко любив знимкуватися на картопляному полі. І сам, і разом зі сином Колею... Однак цьогоріч «бульбофюреру» з бульбою не пощастило. Фото Reuters

Самозваний білоруський диктатор Олександр Лукашенко любив фотографуватися на картопляному полі, зокрема поруч із мішками з бульбою, яку сам же й викопав. Навіть путіну картоплю дарував… Однак цьогоріч «бульбофюреру» з бульбою не пощастило: під його потужним керівництвом Білорусь дожилася до картопляного дефіциту. Бульби на тамтешньому ринку бракує, водночас цей овоч подорожчав… Аби вивести країну з цієї кризи, Лукашенко порадив білорусам… обмежити споживання бараболі. «Якщо будемо їсти картоплю, як пишемо на „тіктоках“, то стрункими не будемо, — аргументує диктатор. — Раз на тиждень, максимум два рази на тиждень, і то запечену, пюре!». Мовляв, усе це для того, аби білоруси були здоровішими…

Картопля почала зни­кати з білоруських продуктових крам­ниць іще в лютому. Водно­час, із січня по березень 2025 року бульба в сусідній країні подорожчала на 10% - до п’яти білоруських рублів (1,36 євро) за кіло, ін­формує nv.ua. Але це не до­помогло — картоплі й надалі бракувало. У травні Комітет державного контролю Бі­лорусі почав контролювати наявність білоруської кар­топлі в торговельних мере­жах країни, але й цей «рин­ковий» захід дефіциту не подолав… Наприкінці трав­ня уряд Білорусі був навіть змушений зняти заборону на імпорт картоплі, яблук, цибулі й капусти з Європей­ського Союзу.

За словами гендиректо­ра Республіканського науко­во-практичного центру НАН Білорусі з картоплярства й плодоовочівництва Вадима Маханька, одним із чинників, що призвели до дефіциту картоплі, стали несприятли­ві погодні умови в попере­дньому аграрному сезоні.

Іншу причину бра­ку «другого хліба» на біло­руському ринку озвучив сам Лукашенко: фермери переорієнтувалися на ро­сію, де могли продати ви­рощену картоплю у кілька разів дорожче.

«Переконайтеся, що на­ступного року проблем не буде, — наказав Лукашенко голові Комітету державно­го контролю в Гродненській області. — Зараз я зателе­фонував (виробникам сіль­ськогосподарської про­дукції. — А. Є.): заготуйте стільки, скільки вам треба. Про запас залиште, але за­готуйте достатньо. Звичай­но, я розумію, що картопля в росії була в два-три рази дорожчою. Хтось хоче за­робити — селяни вивезли, фермери вивезли, з одного боку. А з іншого боку, десь виявили якийсь саботаж».

Через державне регулю­вання цін у Білорусі прода­вати картоплю на внутріш­ньому ринку фермерам справді не вигідно, тож на­магаються експортува­ти свою бульбу до сусід­ньої рф. Як наслідок, 2024 року постачання білорусь­кої картоплі до росії зрос­ли на 60,8% - до рекордних понад 170 тисяч тонн.

Цікаво, що, аби запо­бігти вивезенню білорусь­кої бульби до росії, Мінськ у грудні минулого року ра­дикально обмежив її екс­порт — на три місяці. Офі­ційно, експорт картоплі з Білорусі був можливий лише за наявності спеці­альних ліцензій, які мало видавати Міністерство ан­тимонопольного регулю­вання й торгівлі (після кон­сультацій з іншими не менш компетентними відомства­ми). Приймаючи рішення про видачу ліцензій, чинов­ники мали оцінити співвід­ношення «вільних ресурсів цієї продукції в Республіці Білорусь до попиту на неї у країні»… Однак ці суворі за­ходи від дефіциту картоплі чомусь не врятували.

Вивезенню білорусь­кої бульби до рф посприяло також січневе рішення російського уряду про без­митний імпорт картоплі, моркви та яблук до 31 лип­ня 2025 року — аби «зба­лансувати постачання й за­безпечити стабільні ціни». Економіка рф, що пере­йшла на військові рейки, вже не може забезпечити населення овочами, виро­щеними у росії… За дани­ми митниці КНР, минулого року рф імпортувала ово­чів із Китаю на 340,3 міль­йона доларів, що є найви­щим рівнем із 2019 року. 21% цієї суми — імпорт ци­булі, 18% - томатів.

Читайте також