Трамп і його «перший приятель» Маск

У ніч після своєї перемоги на президентських виборах у США, нагадує британське видання The Economist, кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп аж 17% свого часу присвятив тому, аби хвалити «супергенія» і нову зірку руху MAGA (Make America Great Again) — підприємця-мільярдера Ілона Маска… Як припускає The Economist, покладання на Маска місії зі скорочення державних витрат може створити у США різновид «корупційної олігархії».

За даними The Economist, на підтримку кандидатури Трам­па Маск витратив близько 200 мільйонів доларів. «Це колосаль­на сума, враховуючи, що досі заяв­лені витрати персоналу й зовніш­ніх груп підтримки кампанії Трампа становлять приблизно 1,1 мільяр­да доларів», — зазначає видання. І прогнозує, що зиск від цього альян­су може бути для «супергенія» зна­чно більшим, ніж його витрати. Піс­ля президентських виборів ринкова капіталізація автомобільної компа­нії Tesla, на яку припадає дві трети­ни статків Ілона Маска, зросла на… 300 мільярдів доларів.

Це більш ніж удвічі переви­щує ринкову вартість автомобіль­них компаній General Motors, Ford і Stellantis, разом узятих.

Чому The Economist пише про «корупційну олігархію», яку може породити альянс Трампа й Маска?

Як підрахувало видання, близь­ко 10% особистого статку Мас­ка, який становить 360 мільярдів доларів, походить від його дер­жавних контрактів. Близькі кон­такти з Трампом, припускає The Economist, можуть дозволити Мас­кові впливати на правила, що регу­люють його бізнес, отримувати нові державні контракти й уникати мит­них тарифів, які заважатимуть його конкурентам. «Наслідком співпраці Маска й Трампа також може ста­ти «нормалізація змови між політи­ками й бізнес-магнатами», — попе­реджає видання.

Статус «першого приятеля» Трампа й «вуйка першої родини США», який має зараз Маск у рези­денції обраного президента «Мар-а-Лаґо» (штат Флорида), несе та­кож політичні ризики, додає The Economist. Адже мультимільярдер активно долучився до відбору кан­дидатів на посади в адміністрації Трампа й позалаштункової дипло­матії. Водночас і визначення канди­датів на посади в уряді, і формуван­ня зовнішньої політики не входять до повноважень позаштатного рад­ника, яким наразі є Маск. І, очевид­но, такі завдання виходять за межі його компетенції…

В історії США немає преце­денту, який можна порівняти з впливом мільярдера Маска на обраного президента Трампа, під­сумовує The Economist. Відомі у світі випадки тісних альянсів між президентами й бізнес-магнатами завершувалися конфліктами, на­гадує видання. Як буде з альянсом Трамп-Маск?

Маск хоче звільнити тисячі чиновників

Тим часом Ілон Маск і екскандидат у президенти США від рес­публіканців, підприємець Вівек Рамасвамі, розповіли у виданні The Wall Street Journal про свої плани на чолі нового органу — Депар­таменту державної ефективності (DOGE). Бізнесмени мають на­мір надати Дональду Трампу список тисяч урядових постанов і нор­мативів, які вважають незаконними, і пропонують звільнити тисячі федеральних чиновників.

Як вважають очільники DOGE, коли Трамп стане президентом, то зможе скасувати тисячі незаконних, на їхню думку, нормативів, — одним розпорядженням, без згоди Конгресу. Маск і Рамасвамі до­дали, що внаслідок скасування бюрократичних правил відпаде по­треба в утриманні багатьох федеральних чиновників, а їх масові звільнення мають бути пропорційними масштабам «різкої» дерегу­ляції. Маск обіцяє, що змусить багатьох чиновників звільнитися, — адже дистанційну роботу скасують, а офіси перенесуть із Вашинг­тона в інші місця країни.

Скільки саме чиновників хочуть звільнити Маск і Рамасвамі? У WSJ про це не написали. Раніше Рамасвамі казав, що треба позбу­тися аж… 75% федеральних службовців. А Маск обіцяв, що DOGE дозволить скоротити державні витрати аж на… два трильйони дола­рів. Тобто на майже третину річного американського бюджету… Як бачимо, плани дуже амбітні.

Ініціативи щодо скорочення федеральних чиновників і державних видатків висували раніше, зокрема, колишні президенти США Білл Клінтон (демократ) і Рональд Рейґан (республіканець). За Клінтона навіть скоротили близько 300 тисяч посад федеральних службовців. А за Рейґана спеціальна комісія на чолі з бізнесменом Ґрейсом на­дала рекомендації щодо понад 2500 реформ. Більшість з яких так і не здійснили…