Місто фонтанів та елегантних жінок
Сучасні римляни віддають перевагу мотоциклам і спілкуванню
Усі дороги ведуть до Рима. У давнину це прислів'я мало вагоме підґрунтя, оскільки проїзні шляхи були спроєктовані таким чином, щоб з'єднати всі провінції з головним містом Італії. Тепер же оминути столицю країни натхнення — означає втратити найяскравіші враження, які не забудуться до кінця життя.
Величне місто з багатою історією вражає не лише розкішним мистецьким спадком, а й привітними мешканцями. Хоча 96% населення країни сонця та вина — італійці, у Римі левову частку перехожих становлять туристи. Утім, корінних мешканців відрізнити неважко. І не лише зовні.
Римлян вирізняє комунікабельність. Вони — шалені екстраверти. Емоційні та запальні, не соромляться висловлювати свої емоції, більшість з яких — позитивні. Часом складається враження, що у пріоритеті італійців — не робота, а відпочинок та спілкування.
З самого ранку кав’ярні переповнені. Основна частина відвідувачів — місцеві жителі. І хоча італійська кухня багата пастами, соусами та сирами, на сніданок чимало італійців віддають перевагу круасанам і чізбургерам з яйцями.
Місцевих жінок вирізняють елегантність та доглянутість. Вони не соромляться демонструвати свою вроду, тож навіть дами за 40 полюбляють мереживні колготки, шорти і глибокі декольте. Не подумайте, що таким чином полюють на потенційних кавалерів: нерідко цих жінок можна зустріти у супроводі чоловіка та дітей. Гарно вбиратися тут прийнято навіть для походу за продуктами. Дама з цигаркою — також звичне явище для Італії. Затягнутися електронною сигаретою сеньйорита може собі дозволити навіть у приміщенні «МакДональдсу».
На противагу помпезності та красі, в історичній частині міста вражає кількість сміття та «батарей» пляшок на тротуарах. Безпритульні сплять просто неба, підстеливши картон. Такі картини поряд із пам’ятками культури та мистецтва — звичні для величної столиці.
Хоча здоровий спосіб життя тут вітається. Жителі Рима віддають перевагу велосипедам і мотоциклам — для цього виду транспорту відведено цілі парковки. Не лише туристи полюбляють піші прогулянки. Чимало римлян прямують затишними вуличками з чотирилапими улюбленцями або з палицями для скандинавської ходи. Та й не гуляти столицею — мов гріх, адже розкішні архітектура та дерева, численні фонтани не можуть не тішити навіть найвибагливіше око.
Шедеврами можна вважати дворики звичайних будинків і навіть… під'їзди. Італійці дбають про них, адже дім та сім'я — на першому місці. Спілкуванню з численною родиною (не лише з «половинкою» та дітьми, а й з іншими родичами) тут заведено приділяти багато часу. Італійці обожнюють дітей. В усіх закладах для малечі є окреме меню. Навіть поліцейські підморгують і усміхаються юним перехожим. Якщо просто на вулиці вашому чаду спрезентують гостинець — це також нор-ма.
Привітність можна віднести до національної риси італійців. Можливо, це пов’язано не лише з цілорічними сонцем і теплом, а й з достатньою кількістю відпочинку. Тут — тривалі обідні перерви, й часто усе відкривається та робиться з запізненням. Те, що італійці не встають із півнями, помітно у невеликих містечках: заклади тут відкриваються не раніше ніж о 12.30, магазини працюють за скороченим графіком. Утім, це не заважає усім навколо бути на позитиві. А це, можливо, ще одна з причин, через яку силу-силенну народу дороги ведуть до Рима.