Вибори у Польщі залишилися «поштовими»
Але нового президента обиратимуть не 10 травня, а у середині липня
Польський Сейм подолав вето Сенату на закон про проведення президентських виборів поштою. Одначе 10 травня, як було заплановано, голосування не відбудеться. Найімовірніше, маршалок Сейму призначить президентські вибори на середину липня 2020 року.
Проти проведення «поштових» виборів 10 травня виступив Ярослав Говін, лідер партії «Порозуміння», партнера партії «Право і Справедливість» (ПіС) у правлячій коаліції «Об'єднана правиця» (ОП). Говін виступав за те, аби через пандемію коронавірусу відкласти президентські вибори на два роки, протягом яких президентом залишався би Анджей Дуда. ОП навіть зареєструвала відповідний законопроєкт, але для того, аби його ухвалити, у Сеймі треба було зібрати дві третини голосів (відтермінування президентських виборів на два роки вимагало внесення змін до конституції).
Опозиція ідею Говіна не підтримала, тож ОП нічого не залишилося, як спробувати подолати вето Сенату (у верхній палаті парламенту більшість має опозиція). Але 18 депутатів Сейму від «Порозуміння» Говіна голосувати за «поштові» вибори 10 травня не хотіли, а без них ОП вето Сенату не подолала би. Доля уряду «Об'єднаної правиці» висіла на волосині… Урешті-решт, ПіС і «Порозуміння» досягли компромісу. Партія Ярослава Качинського погодилася, що до закону про голосування поштою будуть внесені зміни, а партія Ярослава Говіна дала голоси для подолання вето Сенату.
У спільній заяві ПіС і «Порозуміння», оприлюдненій перед голосуванням щодо сенатського вето, сказано, зокрема, таке: «Після того, як мине термін 10 травня 2020 року, і після передбачуваного скасування виборів Верховним судом, із огляду на те, що вони не відбулися, маршалек Сейму якнайшвидше оголосить про нові президентські вибори, які… відбудуться поштою.
«Експерти підготують глибоке оновлення закону про вибори поштою, — розповів Говін. — Акцент буде зроблено на повернення ролі Державної виборчої комісії. Особливу увагу приділимо також засадам… таємного голосування». Ці слова є реакцією на критику, якій «поштові» вибори піддала опозиція. Їхнім організаторам закидали, зокрема, що задовго до 10 травня невідомо ким надруковані бюлетені «гуляли» в Інтернеті…
За даними опитування, проведеного для радіо RFM-FM і Gazeta Prawna, 58,8% поляків не хочуть брати участь у «поштових» виборах. Якби президентські вибори відбулися у традиційний спосіб, то у травні в них узяли би участь близько 50% поляків, а у серпні (така дата фігурувала в опитуванні) — майже 70%. Цікаво, що найбільшу готовність проголосувати демонструють прихильники чинного президента, кандидата від консервативного ПіС Анджея Дуди. Незалежно від способу проведення виборів та їхньої дати, близько 80% симпатиків Дуди візьмуть участь у голосуванні. Враховуючи те, що Дуда в усіх опитуваннях значно випереджає конкурентів, саме чинний президент має найкращі шанси на перемогу.