«300 художників та художниць України за 300 років» — як свідчення незнищенності української нації

​10 років київське видавництво ArtHuss радує людей творчих професій книгами про мистецтво, дизайн і стиль життя… Книжку автора і художника Петра Бевзи «300 художників та художниць України за 300 років» можна сміливо назвати каталогом історії українського живописного мистецтва від Гетьманщини до наших днів. Модерував презентацію керівник цього проєкту, дослідник національної ідентичності Богдан Бевза.

​Ідея цієї книжки в Петра Бевзи з’явилася ще на початку 90-х років минулого століття, коли він з іншими художниками випускали журнали «Нова генерація» і «Синтези». Тоді пан Петро познайомився і спілкувався з багатьма відомими мистецтвознавцями.

​"Якось ми йшли по вулиці з Сергієм Кримським і Володимиром Горбатенком, — розповідає Петро Бевза. — Горбатенко говорив про те, що в нас занепад і проблеми в культурі - то був, певно 1993 рік. А Кримський вигукнув: «Володю, та ні! Це не так! На наших очах Москва стає провінцією!» І ми почали називати художників, які нам подобаються. І ми таким чином якийсь континіум таки запрограмували".

​Книга створена по принципу каталога: одна сторінка присвячена одному автору, де є одна з його картин і коротка біографічна довідка в алфавітному порядку — від Айвазовського. До книжки увійшли матеріали і про сучасних українських (серед них є і львів'яни) художників Мар’яна Олексяка, Влодка Кауфман, Павла Ковача, Ярослава Качмара, Ігоря Шумського, Михайла Демцю, Петра Сметану та інших.

​"Мені завжди хотілося мати перед собою досліджену платформу нашої культури, яка тяжко монтується, умовно кажучи, 300 років, — говорить Влодко Кауфман. — Нас весь час намагалися знищити — по сьогоднішній день: «іх нєт!» І це парадокс Всесвіту, що ми, виявляється, існуємо і в нас є потужна культура. У нас фантастичний фундамент. І прецедент цієї книги в тому, що вона з’явилася, і що треба доводити всім, що в нас є платформа, є та стіна, яка мурується з таких-то авторів. Чим більше буде таких досліджень, тим надійніше ми будемо захищати свою культуру. Це колосальний ляпас не тільки московитам, але й світу, що в нас така культура".

​Айвазовський, Малевич, Ріпин та інші, кого привласнили собі ті, хто вважає українців неіснуючою нацією, позиціонували себе як українські художники. Тому нове фундаментальне видання Петра Бевзи приречене на успіх і, можливо, спонукатиме до нових глибинних досліджень української культури.