Рослини, які знищать бур’яни

Очиток їдкий (Седум). Росте навіть на бідних піщаних ґрунтах, витримує як сонце, так і напівтінь. Усі декоративні види невибагливі та можуть проти­стояти бур’янам. Седум їдкий швидко розмножується й запо­внює вільні проміжки на клумбі. Наприкінці весни та першої де­кади літа смарагдові куртинки покриваються суцільним кили­мом невеликих жовтих квіток. Рослина залишається зеленою навіть під снігом і непогано ви­глядає у його проталинах.

Хоста. Буває низькою та високою, із зеленим або білим листям. Її називають королевою тіні й напівтіні. Але деякі сорти здатні рости і на сонці (за до­статніх поливів). Щільна посад­ка цих рослин так закриває зем­лю, що не проб’ються бур’яни. Ряболистим видам потрібно трохи більше сонця, а зелено­листі віддають перевагу затіне­ним ділянкам.

Діцентра. Росте на сонячно­му місці та в м’якій півтіні. Рос­лина «зростом» 30−40 см має потужне кореневище і швидко формує пишну розетку краси­вого листя. Воно зверху зеле­не, а знизу — лілувате. Суцвіття з’являються з травня до кінця сезону. Квітка формою схожа на серця, що й дало побутову на­зву «розбите серце».

Барвінок. Завдяки густій посадці створиться щільний темно-зелений килим. Красиві синьо-бузкові квіти прикраша­ють сад із початку літа до осені. Барвінок малий — морозостій­кий, здатний рости навіть у тіні.

Конвалія. Швидко захоплює затінені ділянки. Потребує пе­ріодичного поливу, не любить посухи.

Папороть. Формує великі розетки листя (до 1 м) на за­тінених вологих місцинах. Роз­множується потужними коре­невими відростками, поступово займає дедалі більшу терито­рію, не даючи шансу бур’янам.

Герань. Її садові сорти чудо­во ростуть на сонячних ділян­ках, дренованих легких ґрун­тах. Розетки листя невисокі, ажурні. Квіти (від білих та кре­мово-рожевих до лілових, фіолетових, небесно-блакитних) з’являються на початку літа.

У рослини потовщені коре­невища, які дозволяють пере­живати посуху та успішно конку­рувати з бур’янами за життєвий простір.

Манжетка. Багаторічник зі сланкими пагонами. Цінується за красиве опушене листя на довгих черешках. Кущики не­високі (20−25 см), кореневище товсте, міцне. Цвітуть на почат­ку — у середині літа ажурними волотистими суцвіттями з дріб­ними жовтими квітками. Щільна посадка (наприклад, широкий бордюр із манжетки) стане сер­йозною перешкодою бур’янам.

Глуха кропива. Підійде для тіньових ділянок та квітників. Формує кущики заввишки до 25 см, діаметром 45−55 см. Роз­ростається повзучими корене­вищами, легко приживається, утворює щільний килимок. Тому в боротьбі з бур’янами має всі шанси перемогти.

Рослина цінується за красу трикутного або серцеподібного опушеного листя (з білим кра­пом, жовтою облямівкою та ін.). Цвіте у травні-червні невели­кими ароматними білими, жов­тими, рожевими квітками, які приваблюють бджіл, джмелів та метеликів.