Перед святами учні прибрали на могилах колишніх вчителів

-Двічі на рік — навесні, перед Великоднем, і восени, перед храмовим празником Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього — наші школярі відвідують місця вічного спочинку, — розповіла «ВЗ» заступниця директора з виховної роботи Марія Проскуренко. — Ми розповідаємо їм історію мученицької смерті наших краян — багатьох з них «совіти» так мордували, що годі було потім розпізнати. Як везли їх додому ховати, кров лилася з фір…

Дізнаючись ці жахливі факти, учні порівнюють події 85-річної давнини з нинішнім часом, коли російські окупанти жорстоко знищують українців…
Із особливим хвилюванням наші учні наводять порядок біля трьох могил колишніх сільських педагогів. Були не місцевими, дітей і родини тут не мали, тож не було кому доглядати за цими похованнями. Таку місію взяли на себе школа, наші учні. Колись цю справу організовувала Софія Михайлівна Проскуренко.

Нині продовжуємо цю роботу. Такі справи виховують у юних людяність, відповідальність та розуміння того, як важливо берегти пам’ять про минуле, виховують у них повагу до своїх наставників. Наші діти зацікавилися поставленим завданням, багато розпитували про колишніх вчителів, з великим ентузіазмом прибирали біля місць їхнього вічного спочинку — згрібали листя, вибирали стару траву. Ближче до свят побілимо надмогильні фігури вапном, посадимо квіти, запалимо свічки, помолимося.

За словами пані Марії, нараївські учні прибрали могили колишніх вчителя музики Міруса, директора восьмирічної школи Мазура, вчительки української мови та літератури Сагайдак, яка навчала ще за часів Польщі.

Педагоги й вихованці Нараївської школи роблять чимало інших патріотичних справ — доглядають за сквером і пам’ятною стелою односельцям, які полягли у російсько-українській війні, вшановують їх у День Героїв, у День захисника України. У роковини загибелі відвідують їхні могили, приносять квіти, запалюють лампадки, проводять пам’ятні концерти.