Врятувати від голоду дичину! Таке завдання посеред аномально сніжної зими виконують друзі природи
Знайомий єгер з Тернопільщини при розпитуванні про його виробничі будні сьогодні зранку ледь не чортихався
«Вчора зранку ми пробували проїхати в урочище Висока Гора, хотіли завезти дичині сіна, 10 мішків кукурудзи, зерна, кормових віників, але не змогли, — казав пан Роман. — Сніг у лісі такий глибокий, що наш ГАЗ-69 через три метри їзди застряг у ньому. Треба десь шукати трактора…» А вже коли ми дописували цей матеріал, зателефонували сусіди у батьківському селі: в обід якийсь трактор таки пробився до лісу, повіз до годівниць корм дичині…
Це лише один фрагмент операції з порятунку лісових звірів, яку зараз масово проводять працівники лісових господарств, мисливці, природолюби-волонтери. Бо ситуація склалася надзвичайна: через потужні снігопади різко ускладнилося життя лісових мешканців. Самостійно добути корм їм стало вкрай складно. Є ризик, що через виснаження чимало звірів до весни не доживе…
Більше про ситуацію, яка склалася, нам розповів головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісу та мисливського господарства Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Василь Бурмас:
— Ще минулого четверга ми звернулися до всіх користувачів мисливських угідь, щоб активно розчищали дороги і під'їзди до підгодівельних майданчиків для звірів і годували їх. Для прокладання доріг у снігу потрібні трактори або машини з великими колесами. Можна завозити корм також кіньми, запряженими у сани. Адже дикі тварини у такий складний зимовий час не можуть з-під глибокого снігу самостійно дістати собі корму. Ми також попросили підключитися до цієї справи громадських активістів.
У найближчий вівторок будемо мати повну інформацію, що зроблено для допомоги звірині на Львівщині. Я впевнений: люди підтримали тварин. За попередніми даними, у всіх наших лісництвах до годівниць завезли кукурудзу, просочені сіллю кормові віники, комбікорм, пшеницю, сіно, кормову сіль.
Кому зараз найважче?
— Найскладніше тепер доводиться козулям і оленям. Щоб відпочити, вкластися на ночівлю, вони повинні розчистити сніг аж до землі. Аж тоді лягають на неї і гріються її теплом. Коли ж через великі замети ці тварини змушені лягати на сніг, то отримують запалення черевної порожнини — і, на жаль, гинуть…
А от диким кабанам за таких екстремальних умов не страшно — завдяки своїй грубій щетині вони можуть перебути негоду на снігу. Однак є інша небезпека: переохолодження їхніх маленьких поросят. У двадцятих числах січня деякі льохи вже можуть народжувати кабанят — а великі сніги і сильні морози створюватимуть загрозу їхньому життю. Хоча зазвичай льоха відлежується з потомством у своєму укритті до двох тижнів — щоб її малята підросли, зміцніли…
Зайці риють собі нори
— А як у нинішню сніговицю почуваються зайці? — запитали ми у пана Василя.
— Вуханям зараз не страшно. Вони риють собі нори, сидять там, мають два-три виходи. Однак зайцям зараз важко пересуватися. По пухкому снігу вони не можуть стрибати, провалюються в ньому, відтак швидко виснажуються. Такі ж проблеми у лисиць і у вовків. А от коли на сніговій поверхні утвориться тверда льодяна кірка — наст, зайцям буде легше. Водночас наст ускладнює пересування тяжким кабанам, козулям, козулям, позаяк їхні ноги провалюються у сніг і тверда льодяна кірка обдирає на них шкіру.
Допомогти — це просто
Приєднуємося до прохань Василя Бурмаса і закликаємо усіх любителів фауни підключитися до допомоги звірям, птахам. Це не так уже й складно, зробити це можна по-всякому. Покладіть на окраїні лісу чи у своєму саду оберемок сіна, висипте на пеньок відро зерна. Для птахів насипте на тверду поверхню всякого несоленого насіння, біля вікна підвісьте шматок такого ж несоленого сала, яблуко. Природа неодмінно віддячить за цю вашу турботу…