«Його голосу аплодували по всьому світу. Його знали і любили мільйони»
Сумна звістка прийшла у родину «Піккардійців». У віці 50 років відійшов у засвіти один із чотирьох засновників колективу Богдан Богач. Він був наймолодшим у «Піккардійській терції». Про це на своїй сторінці у соцмережах написали «Піккардійці»
«Раптово пішов з життя непересічний чоловік, наш добрий і надійний друг, один із чотирьох засновників «Піккардійська терція», з яким ми пройшли пліч-о-пліч у творчості понад 30 років, володар неперевершеного голосу — басу, Богдан Богач.
Цього травня Богданові виповнилося 50. Його голосу аплодували по всьому світу. Його знали і любили мільйони. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка. Заслужений артист України. В «Терції» Богдан був від заснування у 1992-му — і донедавна. Понад три десятиліття ми були на сцені одним цілим. Покинув формацію у 2024-му через стан здоров’я.
Співчуваємо сім'ї Богдана, рідним та друзям. Сумна звістка. Велика втрата.
Бракуватиме тебе, дорогий наш друже".
Богдан Богач виріс у родині музикантів-диригентів, тож і не дивно, що співав з дитинства.
«Тато сідав за фортепіано, акомпанував, а я — співав дитячі пісеньки. До нашого дуету приєднувалися мама і мій старший на п’ять років брат-скрипаль. І так вечорами ми часто музикували. А в шість років я пішов до музичної школи — вчитися гри на скрипці», — розповідав в інтерв'ю журналістці «ВЗ» Богдан Богач.
Казав, що співати любив завжди, а от скрипка була примусом. Згадував, як приїжджав у село, хлопчиська ганяли м’яча, а йому доводилося «видобувати» звуки зі скрипки.
А як тепло згадував артист про свій рідний колектив, у якому працював «усе своє життя». «Не уявляю свого життя поза „Терцією“. У цьому колективі мені затишно, спокійно. Почуваюся тут у „своїй тарілці“. Це для мене наче ще один тил — поряд із домом, сім'єю».
Попри те, що «Піккардійська терція» виступала не лише в Україні, а й далеко за її межами, отримувала лише високі оцінки від критиків, була мегапопулярною на великих і малих сценах, Богдан ніколи не вважав себе зіркою.
«У мене — незірковий характер. Не люблю дивитися на себе ані по телевізору, ані на світлинах. І коли мене впізнають на вулиці — не люблю, ніяковію. На щастя, мене не так часто впізнають, як Славка Нудика, Андрія Капраля чи Дональда (Володимира Якимця). Пройтися з ними вулицями Львова — справжня мука».
«Піккардійці» завжди характеризували Богдана Богача — як доброго друга. А він мріяв, щоб «Піккардійська терція» існувала ще багато років. «У „Терції“ — добрий потенціал. Нам є ще що сказати і показати. Стільки творчих задумів!».
На жаль, через стан здоров’я 2024-го артист пішов з «Піккардійської терції». Але думками і серцем завжди був з рідним колективом…
А тим часом…
Парастас за упокій душі Богдана Богача відбудеться сьогодні, 1 жовтня, о 18:00 в Капличці на вул. Пекарській, 52, у Львові. Чин похорону розпочнеться у четвер, 2 жовтня, у цій каплиці о 14:00. Поховають Богдана Богача на Личаківському цвинтарі у Львові.