BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

Під час Хвилини мовчання у Львові зупинився і песик…

Соціальні мережі облетіло зворушливе відео. Львів, 9-та ранку, разом із транспортом, людьми, що застигли під час Загальнонаціональної хвилини мовчання, якою вшановують полеглих захисників України, з початком сигналів метронома зупинився і собака. А коли ця Хвилина закінчилася і всі продовжили рух, з місця рушив також чотирилапий брат наш менший…

Той самий песик, який завмер під звуки метронома…
Той самий песик, який завмер під звуки метронома…

Скільки захоплених відгуків отримав цей відеоролик! Люди були приголомшені солідарною поведінкою тварини, писали, що, як і ми з вами, вона має душу, тонко відчуває те, що відбувається довкола. І поставили у приклад її поведінку черствим нашим співвітчизникам, які не реагують на цю

Хвилину, немовби приростають до своїх крісел, коли звучать урочисто сумні удари, що символізують биття опечалених сердець…
У цьому багатотисячному хорі подяки собаці знайшлися респонденти, які спробували дати наукове пояснення діям собаки. Вважають, що ця «соціалізована» істота повторила поведінку людей — як, скажімо, робить це, коли вони зупиняються на червоний ліхтар світлофора. Дехто вважав, що собака злякався ритмічних звуків, а коли вони припинилися — буцімто вийшов із заціпеніння. Були і такі, що відреагували глузливо. Захоплення поведінкою песика інших людей називали ледь не сеансом колективного психозу. І навіть — політичною технологією, якою перевіряють вплив на громадян. Зазвичай такі жорсткі коментарі писали «общєпонятним язиком» люди, яких важко ідентифікувати. Фахівці з розвінчання ідеологічних диверсій вважають, що то працювали кремлівські боти.

Ми з вами не раз ставали свідками неймовірних вчинків представників фауни. Згадайте зворушливу історію столітньої давності - про вірного собаку Хатіко, який після втрати господаря-професора продовжував ходити на залізничну станцію упродовж дев‘яти років у надії зустріти свого
друга…

Ніщо у цьому світі не випадкове. Багато що на наших очах відбувається не за законами науки, а за правилами людяності. Їх, здається, засвоїли і безмовні істоти, що живуть разом з нами…