BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

На Говерлу вибігла першою і чекала на тренерку та маму

Регіна Абрамова, підкоривши Говерлу, стала рекордсменкою Національного реєстру рекордів України. І це вже другий рекорд у цієї мужньої дівчинки. Перший Регіна встановила у квітні цього року у номінації «Найтриваліший час утримання тіла дитиною у позиції прямий перевернутий вис на кільцях» з результатом 5 хв 52 с.

Юна спортсменка займається спортивною гімнастикою у Комп­лексній дитячо-юнацькій спор­тивній школі № 1 міста Льво­ва. За рік тренувань виконала три спортивні розряди. Як дов­го готувалася до сходження на Говерлу, журналістка «ВЗ» за­питала у мами рекордсменки Дарії Абрамової.

— Ми не планували, що Ре­гіна піде з нами, бо підкори­ти Говерлу мали намір дорос­лі, — каже Дарія. — Це було, коли Регіна встановила перший ре­корд. Ніби жартома поцікави­лися, чи вона б не хотіла піти з нами. Але наш жарт Регіна сприйняла серйозно і з повною відповідальністю почала готу­ватися до цього. Коли зрозумі­ли, що вона налаштована йти, почали їй пояснювати, що на­справді це дуже важко. Але Ре­гіна вже поставила перед со­бою чергову мету — підкорити першу у своєму житті високу вершину.

За словами мами, окремої спеціальної підготовки не було, оскільки дівчинка займається з тренеркою Оксаною Хандо­гою шість разів на тиждень по шість годин на день. І у такому юному віці Регіна уже профе­сійна спортсменка. Щоправда, тренерка додала ще вправи на м’язи ніг і витривалість.

— На Говерлу, окрім Регіни, ішла я з мамою, наша тренер­ка Оксана Хандога і гід. Це Ре­гіна піднялася за 2 години і 29 хвилин разом з гідом, і на вер­шині чекала, поки ми з мамою і тренеркою піднімемося. На­ступною зійшла тренерка, а я вже була останньою у цій ко­лоні (сміється. — Г. Я.). Ми всі були вражені, як швидко вона подолала той останній відрізок на підйомі, перед самою вер­шиною. Адже він найважчий! Це для нас він — найважчий. А Регіна, навпаки, пришвидшила темп і майже вибігла на верши­ну. Сам гід був вражений, на­скільки швидко дитина подола­ла те сходження.

— І жодного разу не наріка­ла, не казала, що більше не може?

— Це не про неї. Якщо поста­вила собі мету, має її досягнути. За весь маршрут, може, два рази зупинилася випити водички.

— Це вже другий рекорд вашої доньки. Скільки займається Регіна спортивною гімнастикою?

— З чотирьох років. У верес­ні буде два роки.

— Чому спортивна гімнас­тика, а не, до прикладу, ху­дожня, балет чи бальні тан­ці?

— Як і більшість батьків, ми шукали гурток чи секцію, що найближче до дому. Так Регіна потрапила у секцію спортивної гімнастики. Тренер через два місяці тренувань побачила, що Регіна виділяється з-поміж ін­ших дітей, хоче і може тренува­тися більше за інших.

— У вашій родині є профе­сійні спортсмени?

— Немає. Але ми всі спо­відуємо здоровий спосіб жит­тя. Коли Регіні було три рочки, вона взяла участь у забігу для діток на 200 метрів. На сьогод­ні Регіна брала участь у 20 забі­гах на дистанцію від 200 метрів до кілометра. Стільки ж отри­мала медалей. За рік виконала три розряди, що для дітей та­кого віку рідкісне явище.