Щоб свої продукти мати — треба добре працювати
Ось уже п’ять років вправно хазяйнує на новому обійсті подружжя Оксани Тагієвої та Миколи Патришева з м. Кролевця. Вони обробляють пів гектара землі, утримують свиней і птицю. Нинішній рік видався для них особливо врожайним
— Друзі, знайомі, рідня й колеги дивуються, що в нас гарно вродили овочі, — говорить пані Оксана, продавчиня місцевого АТБ. — Хоча на півночі України з цим були проблеми.
Особливо потішили картопля сорту Біла Роса, цибуля Шекспір та часник Любаша. Дехто, побачивши нашу городину, зокрема 30-кілограмові гарбузи, не приховував здивування.
Ентузіасти заготовили все необхідне для себе. Залишки продукції навіть продавали за досить помірними цінами.
— Що посприяло такій високій віддачі? — запитую.
— Внесення у ґрунт органіки, попелу та мінеральних добрив, правильний догляд. Так, картоплю своєчасно просапували, захищали від шкідників.
Щоб мати хороші часник і цибулю, кілька років тому купили посадковий матеріал у спеціалізованій крамниці. Звідси — й результати. Зібрані пекучі овочі сплели у вінки та тримаємо в пристосованому приміщенні.
Гірші плоди, а також кукурудзу використовуємо на корм свиням. Навесні купуємо двох поросяток, годуємо вареною картоплею, тертими гарбузами, буряками та запареним кукурудзяним борошном. Влітку до раціону входить зелень. Відтак через 7−9 місяців тварини набирають близько 170 кг живої ваги й готові до забою.
— У вас, скажемо, таки немаленьке ранчо. Як обробляєте землю?
— Частково працюємо вручну, також виручає техніка наших кумів — відомих на всю Україну фермерів Стариченків (до речі, пан Микола працює в них).
Нам сам Бог велів трудитися на землі, бо живемо у віддаленому мікрорайоні Андріївка, і городи тут неподалік. Нема чого надіятись на когось! Як не полінуєшся працювати, то й будеш усе мати.
У героїв моєї розповіді підростає чотирирічний син Михайлик, котрий також береться до роботи. Тож буде гідна зміна.
Зауважимо, що, окрім усього іншого, родина із перших днів російсько-української війни волонтерить і донатить на ЗСУ. Свекруха Ольга Михайлівна плете маскувальні сітки, у мами — Людмили Федосіївни — жило багато українських воїнів, котрі перебували на ротації. Тож активно трудяться і наближають перемогу.
Світлана МАЛИНОШЕВСЬКА