«Ходите пішки по полю!»

Нещодавно у дитячого тренера з футболу Михайла Музики був день народження. Батьки й діти вирішили привітати улюбленого наставника. Шукали для нього оригінальний солодкий подарунок. Батькам порадили хорошу майстриню-кондитерку з Винників, що поблизу Львова, — Олександру Городечну. Вона створила солодкі кекси з … цитатами тренера.

Пані Олександра пече на за­мовлення торти, а також ім­бирні прянички, робить різ­номанітні написи на солодощах (так званий харчовий друк). Бать­ки замовили кекси з начинкою — з вишнею та шоколадом. Коштували вони 790 грн.

Ідея зробити кекси з цитата­ми тренера належить пані Ані - її син теж грає у футбол у цій групі. Попросила, аби діти «накидали» у спільний чат цікавих висловів тре­нера під час тренувань. Михайло Богданович має добре почуття гу­мору…

На одному з кексів напис: «На одинадцять давай!». І діти знають, що треба пасувати на 11-метрову позначку, звідки б’ють пенальті…

«Дуже повірили в себе!» — іноді тренер бачить, що діти його не слу­хають, роблять на полі, що їм зама­неться. Беруть ініціативу на себе, але результату — жодного, м’яч втрачають…

«Цьомай бубу, поки тепла», — каже жартома тренер, коли дитина впала на полі. Аби «не розкисали», намагається підтримати гравця те­плим словом.

«Ходите пішки по полю!» — так Михайло Богданович каже, коли діти втомилися, сил бігати майже не залишилося. Говорить не для того, щоб когось образити, а так, по-доброму… Щоб підняти у дітей футбольний дух.

Є серед цитат тренера й такі: «Чебуреки позалітали … «. Тобто у ворота потрапили якісь «непра­вильні», випадкові голи… Або ди­тина дає поганий пас. «Чебурека даєш», — каже Михайло Богдано­вич.

«Потім боком вилазить!» — лю­бить повторювати тренер, коли діти погано працюють на тренуван­ні, не викладаються на усі 100%.

«Терпимо, ще трохи лишило­ся!» — підтримує дітей тренер, коли матч добігає кінця. Як добре, коли на полі, і у житті загалом, є люди­на, яка «горою» стоїть за дітей, під­тримує їх!

Батьки записали зворушли­ве відео, як діти вітають свого тренера на полі. Видно, що йому було приємно, — він аж розчулив­ся. «Усе, сьогодні граємо у фут­бол!» — каже на радощах Михай­ло Богданович.