Ясухіро Касаматсу писав «Русалоньку» після землетрусу. А у час війни її поставили в Україні

Львівський національний оперний театр імені Соломії Крушельницької кинув виклик — не лише собі, а й львів'янам та гостям міста. Мало того, що керівництво вирішило відкрити ще одну сцену «Львів Опера: Малярка» — у художньо-виробничих майстернях, то ще й запросили японського композитора Ясухіро Касаматсу поставити на цій сцені його оперу «Русалонька». У залі імені Євгена Лисика — одного з провідних сценографів в історії Львівської національної опери, який протягом десятиліть у цьому приміщенні реалізовував свої найсміливіші творчі ідеї, власне, і вирішили реалізувати ще одну сміливу творчу ідею — постановку «Русалоньки» японського композитора Ясухіро Касаматсу.

Вже 3 листопада нова сцена Львівської опери запрошує на прем'єру японської «Русалоньки», світова прем'єра якої відбулася 2011 року, казки, яку ми усі знаємо з дитинства. А напередодні організували пресбрифінг для журналістів з «винуватцями» події: диригентом-постановником Юрієм Бервецьким, режисером-постановником, автором сценографії Антоном Литвиновим, дизайнеркою Анастасією Миколайчук, керівником проєкту Василем Вовкуном та японським композитором Ясухіро Касаматсу.

За словами Василя Вовкуна, Ясухіро Касаматсу писав цей твір після землетрусу, коли в Японії була відсутня електроенергія. Тоді і відбулася її прем'єра. А тепер її поставили в Україні - у час великої війни.

— Очевидно, місія «Русалоньки» нести у такі страшні часи викликів те естетичне начало, яке людей залишає людьми при будь-яких небезпеках, — сказав генеральний директор-художній керівник Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької Василь Вовкун.

— Пане Василю, чому саме цією оперою ви відкрили ще одну сценічну локацію у театрі?

— Такі плани є у нашій програмі «Український прорив». Пошук нових форм, нових стилів, пошук самих себе через створення нових локацій, мистецькі виклики. Цим живе сьогодні Європа, а ми не можемо від цього відступати. Такі практики є у драматичних театрах, де, окрім великої сцени, є малі сцени. Це перша в Україні оперна локація, що буде працювати на експериментальну оперу — як українську, так і зарубіжну. Ця сцена, розуміло, створена для молодих режисерів, які можуть сюди приходити з найбожевільнішими ідеями.

— Чи довго вмовляли японського композитора особисто прилетіти до Львова?

— Та ні - він самостійно вирішив взяти квиток і приїхати у Львів, щоб побачити і почути свою прем'єру у нашому театрі. Він написав 8 опер, тож, сподіваюся, наше співробітництво буде продовжуватися.

— Пане Ясухіро, чи Україна стала першою країною, де відбулася постановка вашої «Русалоньки»?

— Окрім Японії, 2019-го року мою «Русалоньку» ставили у Відні, — каже Ясухіро Касаматсу. — До постановки навіть залучили уряд. Власне тоді і йшлося про англомовну версію моєї опери. От тоді я і вибрав для виконання партії Русалоньки Наталію Степаняк (партію Принца, Відьми і Оповідача виконує Петро Радейко. — Г.Я.).

— А чи не застерігали вас друзі, чи родина від того, щоб у час війни не їхати в Україну?

— Звісно, застерігали. Особливо переживала через цю поїздку моя дружина. А ще коли довідалася про приліт у вересні до Львова російської ракети, коли загинули цивільні люди, просила мене не їхати. Тому приїхати до вашого міста це був справді виклик. Але я радію, що прийняв правильне рішення, і сьогодні я тут.

Як з’ясувалося, оперу «Русалонька» Ясухіро Касаматсу написав для квартету інструментів. Але, за словами, диригента-постановника Юрія Бервецького, вони додали ще два інструменти — для кращого звучання.

На запитання журналістки «ВЗ», чи не образився через це на львів'ян японський композитор, пан Юрій відповів: «Ясухіро — дуже добра людина. Ми не сперечалися. З ним легко і комфортно працювати. Я щасливий, що доля звела мене з такою талановитою людиною».