Передплата 2025 «Неймовірні історії життя»

…А з гарбузів будуть смаколики

Жителька міста Дрогобича Любов Кузик кілька років тому переїхала у село Підгородці Стрийського району — на рідну землю своїх батьків, дідів. Тут вона створила етнокомплекс-музей і взялася відроджувати та популяризувати традиції бойківського краю

І на малородючих ґрунтах Любов Кузик виростила великі гарбузи. Фото автора
І на малородючих ґрунтах Любов Кузик виростила великі гарбузи. Фото автора

Водночас жінка обробляє ділянку — так, як робили її предки. Ґрунти там ма­лородючі, тому гарно врожаять далеко не всі культури. А от гарбузам — підійшли. Висіяне насіння трьох сортів добре зійшло. Рослини активно розвивалися. Без жодних підживлень вродили великі і здорові плоди, котрі господи­ня вже занесла до комори.

Згадані черевані стають основою для приго­тування багатьох страв. Зокрема, ґаздиня запі­кає їх цілими, заливає всередину чанахи, супи. Також із цих велетенських овочів виготовляє крем-намазки на грінки, які подає з чорнушкою (чорним кмином) — давньою українською спе­цією.

Пані Люба є прихильницею здорового хар­чування, тож використовує давні рецепти, що залишилися від бабусі. Овочі бере лише ви­рощені власноруч, в яких немає жодної хімії. Готує корисні й поживні страви для чоловіка Андрія та трьох діточок — синів Давида, Мак­сима і трирічної донечки Анни. Робить таке в справжній автентичній бойківській печі, на дро- вах.

Вирощує героїня нашої розповіді і кабачки. Їх цвіт фарширує сиром з італійськими травами в оливковій олії.

Ще ж Любов Кузик доглядає садовину. На обійсті прижилися селекційна ожина, чотири сор­ти смородини (є навіть жовто­плідна). Поряд ростуть груші, яблуні. Аж до холодів родить ре­монтантна малина. Восени ен­тузіастка хоче щепити ренети, які зараз, на жаль, зникають у селі (поступаються карликовим насадженням). Таким чином має намір продовжити життя цим старим 50-річним деревам.

Також самовіддана жінка три­має кроликів, цесарок. Є і кури китайської шовкової породи, котрі несуть чорні яйця та дають такого ж кольору м’ясо. Водно­час ходять по подвір'ї масивні кохінхіни — з барвистим опере­нням. До речі, у них доволі спо­кійний, м’який характер. Птиця цілий день перебуває на вільно­му вигулі, адже довкола — велика площа, багато вітамінних трав.

У планах бойківчанки — за­вести й іншу живність, розши­рити свій мінізоопарк, бо меш­кає на території, де колись жив і творив визначний орнітолог Костянтин-Станіслав Петрусь­кий. У Підгородцях він мав зві­ринець, котрий зробив село ві­домим далеко за межами краю. Тут у вільній природі перебувало понад 500 видів тварин, включа­ючи рідкісних та екзотичних.