«Через поширення фотографій у соцмережах дитина може стати жертвою кібербулінгу або статевих злочинів…»

Експерти застерігають батьків бути вкрай уважними, публікуючи фотографії дітей у соцмережах… Звичка виставляти конфіденційну інформацію у публічний простір може мати негативні чи навіть трагічні наслідки. Зокрема, цією інформацією можуть скористатися зловмисники. «Особистість дитини», кажуть експерти, може бути викрадена…

Журналістка «ВЗ» по­спілкувалась про кібер­загрози зі старшою оперуповноваженою Управ­ління протидії кіберзлочинам Львівщини Валерією Івковою .

— Серед основних кіберзагроз — доступ зловмисників до акаун­тів у соцмережах, — каже Вале­рія Івкова. — Якщо говоримо про шкільне середовище, один з ви­дів правопорушень — це кібербу­лінг. Перед початком навчального року також зростає кількість шах­райств, пов’язаних з закупівлею канцелярських товарів через Ін­тернет.

Один з різновидів шахрайства в Інтернеті - фішинг, спрямова­ний на викрадення конфіден­ційної електронної інформації. Фішингові листи можуть бути ро­зіслані у заклади освіти нібито від імені державних установ. У такий спосіб зловмисники перед по­чатком навчального року можуть отримати певну інформацію.

Нещодавно був випадок, коли нібито від імені Служби безпе­ки України зловмисники просили надіслати документи щодо під­готовки бомбосховищ. До листа був прикріплений файл з перелі­ком документів, які необхідно на­дати. У цьому файлі містився ві­рус віддаленого доступу. Якщо людина завантажить такий файл, зловмисники отримають доступ до її комп’ютера (зокрема до ло­гіну та пароля).

— Що треба знати, аби на­передодні нового навчально­го року не стати жертвою шах­раїв? Саме у цей період батьки і діти замовляють через Інтер­нет ті чи інші товари для на­вчання…

— Треба розуміти, що через ві­йну в Україні той чи інший товар може не доїхати до замовника. Окрім цього, варто вносити пе­редоплату, яка покриває лише доставку товару, а це 150 грн, і не більше! Решту коштів надси­лати накладним платежем (тоб­то оплачувати товар під час отри­мання на пошті).

Якщо вам говорять про об­межену кількість товару та спо­нукають купити його негайно, це може бути ознакою шахрайства. Вам кажуть, наприклад, що інша партія товару буде гіршої якос­ті. Зловмисники у такий спосіб маніпулюють, аби пришвидшити оплату товару. Також треба звер­тати увагу на рейтинг продавця та перевіряти його у відгуках.

— Часто батьки публікують у соцмережах фотографії сво­їх дітей, на яких видно, напри­клад, номер школи… Повідо­мляють особисті дані дитини, зокрема ім'я, вік, домашню адресу і навіть ім'я вчителя… Чи можуть зловмисники ви­красти «особистість дитини»?

— Від створення фейкової ін­формації у сучасному світі ніхто не застрахований. Зловмисни­ки можуть зламати сторінку та від імені дитини спілкуватися з її од­нолітками… Тому батьки мають у першу чергу звертати увагу на особисту безпеку дитини. Вони розуміють, їхній акаунт є публічно доступним чи ні, тому мають зва­жати на ті ризики, які можуть ви­никнути після опублікування фо­тографій.

Я би радила батькам обгово­рювати з дітьми можливість пу­блікації їхніх фотографій. Дитина може бути проти ведення будь-яких соціальних мереж. Тому пу­блікація її фотографій може спро­вокувати психологічну травму або зіпсувати стосунки з батька­ми. Дитина втратить до батьків довіру. Мама, наприклад, сказа­ла: «Я тебе сфотографую, скину бабусі», а сама виставила фото у соцмережі. Таке фото може спровокувати хвилю хейту серед підлітків… Психологічний стан дитини може ще більше погірши­тися.

Окрім того, публікувати інфор­мацію про домашню адресу, да­вати фотографії, на яких можна ідентифікувати школу, не варто. Через поширення фотографій у соцмережах дитина може стати жертвою кібербулінгу або стате­вих злочинів…

— Що має насторожити батьків у такому випадку?

— Якщо незнайомець наполе­гливо контактує з неповнолітніми у соцмережах, просить не розпо­відати про нього батькам, пише провокаційні коментарі, це пер­ший дзвіночок, аби батьки замис­лилися над тим, з ким спілкуєть­ся дитина.

Батьки мають будувати дові­рливі стосунки з дітьми, аби вони не боялися про все розповідати. Дитина каже батькам, що якась незнайома людина їй пише у соцмережах і пропонує зустріч. Ди­тина знає, що батьки її вислу­хають, допоможуть, а не будуть карати за той чи інший вчинок.

— Якщо зловмисники зла­мали акаунт дитини, як треба діяти? За якою статтею роз­слідується цей злочин?

— Злам акаунту — це несанк­ціонований доступ до обліково­го запису у соціальній мережі (ст.361 КК України). В умовах во­єнного стану за таке правопору­шення загрожує від 10 до 15 ро­ків позбавлення волі. Єдине, чим ускладнюється процес докумен­тування, люди не одразу зверта­ються до кіберполіції, і ідентифі­катори (програми) губляться.

Люди думають, що втратили доступ до акаунту через пробле­ми з Інтернетом або через відсут­ність електроенергії, наприклад. Є випадки, коли одразу телефо­нують на «гарячу лінію», але є мо­менти, коли звертаються через два-три тижні. Роблять це тоді, коли знайомі просять їх, скажі­мо, повернути борг, отриманий зловмисниками через фішинго­ві листи або повідомлення… Тоді отримати технічну інформацію досить складно.

Якщо у людини немає до­даткового парольного захис­ту, її обліковий запис може бути викрадений. Зловмисник, який отримав до нього доступ, може використовувати його на влас­ний розсуд. Це може бути поши­рення будь-яких наративів або оголошення якихось зборів, якщо людина публічна і має велику ау­диторію. Це може бути прохан­ня терміново позичити, напри­клад, 2−3 тисячі грн з обіцянкою, що ввечері ці кошти вона повер­не готівкою. Шахраї просять у борг невелику суму, щоб люди­на не перетелефоновувала із за­питанням: «Що у тебе сталося?». Про нові схеми фішингу кіберпо­ліція інформує, зокрема, за допо­могою проєкту «BRAMA».

— Чи потрібно дітям зміню­вати налаштування у соцмере­жах, обмежувати коло друзів?

— Якщо говоримо про дитя­чий акаунт, тут бажано встанов­лювати обмеження. По-перше, фотографії дитини не будуть у широкому доступі. По-друге, у батьків буде змога відстежу­вати, з ким дитина спілкується.

Також потрібно проводити профілактичні бесіди з дитиною про те, щоб вона не спілкувалась з незнайомими людьми. Напри­клад, тими, хто їй скидає фото­графії порнографічного характе­ру. Якщо таке трапляється, вона має звертатися до дорослих (зо­крема батьків). Або сама дити­на може виставити у соцмережах фотографію, скажімо, у білизні, яка буде сприйматися як прово­кативна. Це наражатиме дитину на небезпеку.

Згідно з законодавством, якщо хтось комусь пересилає фотографію оголеного тіла, у цьому випадку може бути засто­сована адміністративна відпові­дальність.

Загальне правило для усіх ко­ристувачів соцмереж: бути уваж­ними, стежити за тим, що від­правляєте і що виставляєте у публічний доступ. Людина не­свідомо може сфотографува­тися біля об'єкта критичної інф­раструктури, у місцях масових скупчень військовослужбовців або військової техніки. Це може наражати людей на небезпеку.

У жодному випадку не мож­на виставляти у соцмережах ко­пії документів (паспорта). Зло­вмисник може використати ваші документи, наприклад, для зда­чі житла в оренду або взяти кре­дит у банку.

Батькам варто відстежувати запити дитини про роботу, бо до­сить часто дітей втягують у спри­яння злочинній діяльності. Про­понують розсилати ті чи інші повідомлення, які можуть бути фішинговими і пропонувати лю­дям отримати якусь матеріальну допомогу. А дитина буде несвідо­мо розсилати такі повідомлення.

Батьки мають знати те, що є певні радикальні рухи, які залуча­ють дітей до підпалу автівок вій­ськовослужбовців. Якщо дитина почала цікавитися пальним або іншими пально-мастильними ре­човинами, розміщенням якихось об'єктів, треба приділити їй до­даткову увагу. Особливо, коли ди­тина йде кудись у пізній час. Або скидає комусь фотографії і ціка­виться подібними речами. За па­ління автівок військових може за­грожувати від 5 років до довічного позбавлення волі (якщо злочин кваліфікують як диверсію).