Передплата 2024 «Добрий господар»

Щоб слава про Орів линула далеко за межами села

Орів, одне із сіл, які разом із містом «Нафтусі» формують Трускавецьку ОТГ

Ціле село зібралося, щоб День Орова відзначити. Фото пресслужби Трускавецької ОТГ.
Ціле село зібралося, щоб День Орова відзначити. Фото пресслужби Трускавецької ОТГ.

До адміністративно-територіальної реформи село входило до складу Сколівського району. Коли ж настав час обирати, до якого «берега» приставати, абсолютна більшість жителів давнього гірського поселення, з якого починався сучасний Орів, виявила бажання жити й розвиватись разом із розташованим по сусідству курортом, куди більшість орівчан щодня на роботу ходить. Без Трускавця можливостей працевлаштуватись на курорті не було б. Важко сказати, що б сталося із самим селом. Багатий своєю історією, Орів славиться ще й неймовірно красивими краєвидами, чудовими, щирими та добрими людьми. Люблять своє село люди, які тут народились та живуть. Пишаються своїм походженням, докладають всіх старань для того, щоб рідна домівка була привітною та затишною, щоб слава про Орів линула далеко за межами села.

Не лише добре працювати вміють

У Трускавецькій громаді Орів спільно із іншим селом, Зимівками, створює єдиний гірський сільський старостат. Славиться воно ще й тим, що має найдовшу, протяжністю 12 кілометрів, сільську вулицю в Україні. Хатини жителів розкидані по урочищах, кичерах, голицях з Долішнього Кінця до Горішнього, і нечасто орівчани збираються разом. Адже кожен своє пильнує. Вільного часу буває рідко. Байдикувати тут, як і в будь-якому іншому селі, не звикли. Про свою господарку, царинку щодня треба дбати. Але у цьому селі вміють не тільки добре працювати, а завжди піднесено, з душею святкують. Та так, щоб потім довго гріли душу, згадувались відпочинкові забави.

Так сталося і минулої неділі. Сьомий день тижня, як кожен вам у цьому селі скаже, походить від слів «не ділай». Тобто не працюй, дотримуйся третьої Заповіді Божої. І пам’ятай день святий святкувати. Не забувають про це горяни. У неділю вервечками йдуть та їдуть машини до церкви, щоб і шану Богові віддати, і після Святої Літургії вдосталь наспілкуватися, набутися з чесними господарями. Натішитися бесідою з кумами, братами, сестрами, сватами, родиною ближньою і дальшою, та й просто з добрими людьми, односельчанами. А заодно можна залагодити якісь поточні господарські справи. Домовитися про косовицю, оранку, доставку сіна чи дров. Або ж довідатися про новини в селі чи місті.

Якщо випадає нагода

Якщо ж випадає нагода розважального заходу, то це лише плюс. Тому, попри немилосердне сонце, яке минулої неділі підігріло повітря до тридцятиградусної спеки, орівчани всією громадою зібрались, щоб, як це й належиться, День села відзначити.

Із святом їх привітали міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, староста села Тетяна Сухроменда, настоятель місцевої парафії Покрови Пресвятої Богородиці о. Любомир Сапринюк, творчі люди та колективи — як місцеві, так і приїжджі гості.

Аби своя й правда, і сила, і воля були

Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих Героїв, котрі полягли за волю та незалежність України. І всі погодилися зі словами ведучих дійства, що в час повномасштабної війни День села та інші свята радше відзначати потрібно, ніж святкувати. Бо ще так багато свіжих ран, так немилосердно болить душа за неймовірну високу ціну, яку сплачує сьогодні Україна, аби, як заповів Кобзар, в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля були. Як зазначили самі орівчани, ми не маємо права відмовлятись від наших свят. Вони — одна із вагомих складових нашої витривалості, декларація нашої українськості, самобутності та нескореності духу. Спільне відзначення свят — це взаємопідтримка, віра в ЗСУ, Перемогу та справедливий мир, а ще надія, що кожне наступне свято відбуватиметься вже під мирним небом.

Схожі новини