«Коли одягнув протези, то тішився, як мала дитина»
Американські протезисти допомогли десантнику Миколі В’юку, який втратив на фронті обидві ноги
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/515365/protezy.jpg)
Військовослужбовець з Рівненщини Микола В’юк (з позивним «В'юн») під час бою на Луганщині був важкопоранений. Розірвалась міна… У тому бою Микола разом з побратимами взяв у полон десять окупантів. Десантник втратив обидві ноги. Потребував складного протезування. Українські протезисти відмовили військовому в отримані подвійного високого протезування ніг. Але допомогти погодились американські фахівці.
І ось Микола В’юк — у США.
Дружина Миколи В’юка, пані Мар’яна, розповіла журналістці «ВЗ», що більшу частину коштів на протезування виділила міжнародна фармацевтична компанія Acino. Решта — Благодійний фонд Revived Soldiers Ukraine! Завдяки цьому Микола В’юк зміг поїхати в Орландо (США). Вартість подвійного біонічного протезування у США — 56 тисяч доларів!
/wz.lviv.ua/images/articles/2024/06/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpeg)
Мені вдалося розпитати Миколу В’юка про його перші враження зі США:
— Коли побачив перший раз протези, то відчув якесь хвилювання, — каже пан Микола. — Все-таки пройшло одинадцять місяців після поранення. А коли їх одягнув, то тішився, як мала дитина… Це були короткі протези без колін. Я зумів одразу втримати баланс. І за допомогою спеціальних брусів для рук зробив перші кроки. У мене все вийшло!
Наступного дня мій протезист Роджер приніс протези з колінами і з моїми першими кросівками. Ці протези тренувальні і висота їхня майже, як мої колишні ноги.
Перші кроки були важкі, але я радів, як радіють батьки, коли їхня дитина починає ходити. І це неймовірно, особливо після того, як нам з дружиною відмовили в усіх протезних центрах до яких ми зверталися. Вони казали що це неможливо…
/wz.lviv.ua/images/articles/2024/06/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F3.jpeg)
Як виявилося, неможливе стало можливим! Микола втратив обидві ноги, але не втратив жаги до життя…