Для пасажирів —  гарячий чай, для собак — вода

У волонтерському Пункті обігріву, який відкрився на львівському головному залізничному вокзалі, пасажири, зокрема, вимушені переселенці можуть у доволі комфортних умовах чекати на свій потяг. У Пункті обігріву є пічки-«буржуйки», зарядні пристрої для телефонів, обідні столи (для пасажирів, які беруть в дорогу власну їжу). Волонтери пригощають гарячим чаєм. Подбали й про домашніх улюбленців. Для собак є куточок з мисками, куди можна налити чотирилапому воду з кулера.

Сезонний Пункт обігріву облаштували у великому приміщенні колишнього ресторану залізничного вокзалу, який уже багато років не працював. Із початку широкомасштабного вторгнення рф тут перебували матері з малими дітьми, працювали волонтери, також були склади з гуманітарною допомогою. Тепер це затишне  місце з пічками й генератором (на випадок, якщо раптом не буде електрики).

У вокзальному Пункті обігріву затишно й чисто. Що важливо, створено умови для тих мандрівників, які користуються ґаджетами: є павербанки, зарядки для телефонів, чимало розеток і безкоштовний wi-fi.  Перевірила — Інтернет працює швидко.

«Мета волонтерів у цьому Пункті обігріву — дати затишок і тепло людям, які подорожують Україною, — розповів „ВЗ“ волонтер благочинного Фонду Говарда Баффета (це 68-річний американський філантроп,  старший син інвестора-мільярдера Воррена Баффета. — Авт.) Андріян Мозола. — Для мене залізничний вокзал як рідний. З початку війни я роздавав на площі перед вокзалом їжу та гарячі напої людям, які тікали від війни. Зараз обігріваємо в нашому пункті людей, пригощаємо їх чаєм. На день на чай іде понад 80 літрів гарячої води. Більшість відвідувачів Пункту обігріву — вимушено переселені особи, які їдуть через Львів до Польщі та інших країн ЄС. Ці люди втікають від війни. Сюди також може прийти будь-хто з львів'ян, аби зігрітися гарячим чаєм, пригоститися печивом тощо. Наша мета — гостинно прийняти кожного».

Зауважила, що відвідувачі вокзального Пункту обігріву почуваються як удома. Хтось годує собаку, хтось відпочиває на кріслі… Поцікавилася враженнями відвідувачів. Пані Юлія очікувала на потяг до обласного Миколаєва. У пункт прийшла, щоб зігрітися чаєм та зарядити мобільний телефон. Юлія — вимушена переселенка. Тривалий час мешкає у польському Кракові.

«Приємно вражена умовами в цьому Пункті обігріву, — ділиться враженнями моя співрозмовниця. — Вдячна за організацію такого місця, де кожен безкоштовно і в доволі хороших умовах може перебувати до відправлення потяга. Усе зроблено від душі! На жаль, на залізничному вокзалі Львова немає багато місця для очікування. Буває, немає де присісти, аби перепочити, всюди протяги… Якби це було літо, можна було б очікувати на лавочці на площі Двірцевій, а взимку треба шукати тепла… У Пункті обігріву мені комфортно. Інші пасажири теж хвалять це місце. Навіть якби тут була лише гаряча вода, це все одно велика допомога людям взимку».

Пан Себастьян — родом з французького Бордо. Іноземець очікував на вокзалі поїзда з Польщі, яким мав приїхати його приятель і бізнес-партнер. У Пункт обігріву француз зайшов випадково, бо на вокзалі  не було де присісти. «Подобається тут усе — смачний чай, атмосфера, ввічливі волонтери, — ділиться враженнями Себастьян. — Добре, що волонтери придумали місце, де туристи почуваються як удома. Недоліків не бачу. Які можуть бути недоліки, коли не платиш за сервіс жодного цента!».