Усе почалося з набору для валяння брошки з вовни…

Диво-прикраси робить Наталія Ваганова — випускниця і аспірантка Львівської комерційної академії. Цифри й бухгалтерські звіти пані Наталії подобалися, однак 2015 року її життя набуло іншого сенсу — коли випадково придбала набір для валяння брошки з вовни.

Першою роботою була брошка-совенятко, біля якої того ж дня заснув її синочок Данило. Саме тоді пані Наталя зрозуміла — в її жит­ті почалася нова творча ера.

— Мені так хотілося, щоб усе, що роблю, подобалося моїм ді­точкам — донечці Вікторії та си­нові Данилу, — каже пані Наталія. — А згодом я почала експери­ментувати з намистом, у якому долучаю до композиції вовняне каміння, намистинки з дереви­ни і скла.

Згодом почала робити з вов­ни пальта, капелюхи, шалики… Жінка працює у техніці як сухого, так і мокрого валяння. Як сама жартує, це — «чарівна магія рук, мила і води».

Три роки тому почала про­водити майстер-класи, на яких навчає робити іграшки та ялин­кові прикраси і діток, і дорос­лих пань. А перед Великоднем усі вчаться робити вовняні пи­санки. Пані Наталя валяє з вов­ни картини і навчає цього інших. А ще у Наталії є серія ляльок-берегинь з вовни. Якась з них може прикрасити ялинку, як-от ангелик, а інші можуть стояти на підставці окремо.

— Я не лише сама роблю щось цікаве і навчаю цього ін­ших, — продовжує пані Наталя. — А й, маючи диплом арттерапев­та, поєдную з майстер-класами арттерапевтичні практики: щоб людина могла перезавантажи­тися, по-іншому подивилася на певні проблеми…

— А робите щось на замов­лення?

— Звісно. Мабуть, хочете за­питати про вартість роботи? Є прості варіанти — від 200 гри­вень. Усе «впирається» у склад­ність роботи. Якщо у брошці є натуральне каміння, а усе зале­жить від кількості тих камінчи­ків, то вона, відповідно, може ко­штувати більше, ніж така сама без коштовного оздоблення. Те саме стосується і натуральних іграшок, які роблю. Усе залежить від затраченого часу. Іноді це від двох до трьох годин. А якщо виріб дуже складний, то і кіль­ка днів доведеться затратити на роботу. Робила шалик на два ме­три. Це була в’язана річ, на яку я протягом тижня повністю наби­вала квіти. Вийшла унікальна ро­бота, яку б у своєму гардеробі мріяла мати не одна жінка.