Фронтова білка — акумулятор тепла і доброго настрою

Цю білочку-сироту маленькою підібрав неподалік бойових позицій і замінив їй маму воїн ЗСУ. Тепер одне без одного жити не можуть. І весь підрозділ — також.

Для білочки у цього хлопця і його побрати­мів завжди припасено гостинці - жолуді і го­ріхи. Наситившись ними досхочу, решту за­вбачлива вивірка ховає про запас — так робити підказують їй інтуїція, гени батьків. Комірками для харчів служать кишені камуфляжного однострою солдата. Їх білочка сприймає як дупло. Залюбки залазить туди і для того, щоб, скрутившись кала­чиком, подрімати…

За турботу про себе білочка віддячує захисни­кові України теплом свого хутра, яким тулиться до його личка. А своїми динамічними рухами, кумед­ними стрибками, скоботанням пухнастого хвос­тика піднімає йому та іншим солдатам бойовий дух, створює домашній затишок, позитивну ауру у бліндажі, відволікає хлопців від страхів війни.

Відеосюжет про молодого воїна і його милу по­дружку переглянули десятки тисяч користувачів соцмереж. Люди пишуть, що звірята відчувають добру душу українських солдатів, тому йдуть їм до рук. А один з дописувачів у своєму відгуку за­значив: «Мені дуже подобається ця білочка. Ціка­во, чи можна її навчити з дерев по ворогу кидати замість шишок гранати? Ото була б справжня бо­йова білка!».