40 (+) днів — у норі!
Сповідь львівського десантника, який попри усі складності виконав бойове завдання «на нулі». А головне — вижив
Січень. 2026 рік. «Я вийшов. Я живий!» — написав мені у приватні повідомлення львівський десантникДмитро (ім'я змінено). Від цього повідомлення і його розповіді про «40 днів на нульових позиціях» разом з побратимами аж мороз по шкірі…
Я не можу розкривати його особисті дані, бо за такими бойовими хлопцями ворог буквально полює. Скажу, що у мирному житті Дмитро працював будівельником, клав плитку — це його «коник».
Дмитру — 25. Позивний — «Казах».
— 40 (+) днів — на нульових позиціях, — розповідає Дмитро. — Ще отримав завдання — вивести товаришів з сусідніх позицій, яким потрібна допомога. Їхню позицію ворог розбив дронами(На військовому сленгу Дмитро мав вивести «дружніх». — Авт.).
Вихід з позиції був дуже і дуже важкий… Щоб не зомліти, занурював голову у калюжі… Так приходив до тями. Майже кожних 5−10 хвилин ворожі дрони нас брали в кільце і зависали над нами… У мене разів сорок життя пробігло перед очима… Але я виконав бойове завдання і вивів свою групу! І «дружніх» теж вивів.
Коли повернувся з позиції, одразу поїхав до лікарні, — продовжує розмову Дмитро. — Весь день там був. Зі здоров’ям у мене зараз туго… Я можу пересуватися тільки тоді, коли за щось тримаюся. Маю проблеми з ногами.
Війна змінилась кардинально. Це — війна дронів! Ми заходимо на позиції, і виходимо — якщо пощастить!
У мене були суперові зуби. Я втратив їх через місяць. Пив воду з воронки, яка утворилася у лісі після прильоту ворожих снарядів. Не міг десять днів їсти, лише блював… «Зривало дах»… Нас мали замінити, але військові так і не доїхали до наших позицій — їх розбили російські дрони…
Скажу, що у першу чергу з позицій забирають поранених військових, а потім — загиблих. Звісно, коли з’являється така можливість.
Дмитро також надіслав мені відео, як він варить у норі макарони на газовому балоні. З продуктами «на нулі» непросто. І це не якийсь там фільм, це військові реалії… Не забуваємо про наших хлопців!
— Разів зо два три «кинуть бабушкою» щось поїсти (на армійському сленгу «бабушка», або «Баба Яга» — передадуть посилку за допомогою дронів. — Авт.). Щось з цього розіб'ється… Тоді їмо саму кашу, — каже десантник.
Мені сказали, що після цього завдання я постарівна кілька років…
Дмитро надіслав мені також відео, як він вилізає у маскувальному одязі з нори і вмивається снігом. Втомлений, але живий і щасливий!
— Мені дружина сказала, що і без зубів буде кохати…
Друзі, ми це зробили!
P.S. Якщо у вас є можливість допомогти львівським десантникам і долучитися до збору, ось їхні реквізити:
На ПІКАП для 80-ДШВ
Ціль: 250 000.00 ₴
Посилання на банку: send.monobank.ua/jar/6HhvmfCWWi
Номер картки банки: 4874 1000 2396 3583
Дмитро каже, що ПІКАПи для 80-ї десантно-штурмувої бригади на Сумському напрямку — вкрай потрібні!