Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Про Сорочинський ярмарок у Львові мріяв з 2003 року»

На ярмарку з двохсотлітньою історією можна не лише побачити полтавський фольклорний колорит, придбати мануфактурні товари з усіх регіонів України, а й пожертвувати кошти для 103-ї бригади ЗСУ

Фото автора
Фото автора

24 серпня, на День Незалежності України, у Львові вперше за двохсотлітню історію стартував Сорочинський ярмарок, який традиційно проводять у селищі Великі Сорочинці, що на Полтавщині. Ярмарок став візитною карткою у царині масових культурних фестивалів не лише в Україні: про нього говорять у світі, приїжджають гості з різних куточків держави. Через відсутність укриттів цьогоріч Сорочинський ярмарок приймала не батьківщина Миколи Гоголя, а Львівський Палац мистецтв.

Сорочинський ярмарок проводять за підтримки Львівської та Полтавської ОВА. Присвячений Дню Незалежності України, цьогорічна тема — «Схід і захід разом».

102 учасники з продукцією на будь-який смак, десяток народних пісенних колективів, актори Полтавського драматичного театру, виконавці Полтавської обласної філармонії, ансамбль «Чураївна»… Атмосфера свята — у стилі незламності українців, які виборюють перемогу. На сцені лунають чимало пісень на честь ЗСУ. Зазвичай на Сорочинському ярмарку на площі 16 гектарів переважає Гоголівська тематика. Цьогоріч культурний захід вперше в історії довелося кардинально переформатувати. На Сорочинський ярмарок вирушила журналістка «ВЗ».

"Лаванду можна додавати до кави, печива, сиропу…"

На ярмарку багато гостей у вишиванках. Атмосфера у всіх торгових ятках жвава. Продавці щиро припрошують дегустувати продукцію. Консультанти з радістю знайомляться з гостями ярмарку, запитують звідки приїхали та вітають з державним святом.

Звертаю увагу на вишукані гончарні речі. Авторський посуд продають майстри із Львівщини. Ціни не кусаються — від 150 до 800 гривень за різний посуд. Їхні товари переважно купують іноземні гості. Українці приглядаються, але не поспішають купувати. Поруч продають розписану кераміку у вигляді звірів. Пара звірят — 320 гривень, якщо брати одну штуку — 150. Виробів з бісеру на ярмарку є вдосталь від майстрів з усіх регіонів України: від Львівщини — до Київщини та Полтавщини. Обруч з бісеру та каміння — 200 гривень. Браслет — 180.

Йду на аромат лаванди. Майстри з Сум привезли до Львова порцію радості для львівських панянок: мило ручної роботи по 120 гривень, ефірні олії від ста гривень, ароматичні подушки для сну з лаванди — 90 гривень, засушені букети лаванди…

У попиті — кулінарна лаванда (засушені бутони лаванди в крафт-пакеті). «Ця лаванда зібрана у літній сезон та засушена за спеціальною технологією, — розповідає продавчиня Олена. — Лаванду можна додавати до кави, печива, до сиропу. Пакетик коштує 150 гривень».

«Найважче малювати багато квітів, траву та інші декоративні елементи, які бачиш, як художник»

Майстриня з Чернігівщини Ірина Серга продає на ярмарку тарілки розписані квітами та іншими оригінальними узорами. «Я професійна художниця, — каже жінка для „ВЗ“. — Це наш сімейний бізнес та ремесло. Купуємо тарілки і розмальовуємо їх, як картини. Працюю в жанрі декоративного розпису. Скільки коштують мої роботи? Почну з тарілок з декором калини, бо це не навантажений розпис, калину не важко малювати. Така тарілка коштує 400 гривень. Максимальна ціна тарілки — 800 гривень. Панно на стіну — 450 гривень. Найважче малювати багато квітів, траву та інші декоративні елементи, які ти бачиш, як художник. Великі та дрібні квіти треба грамотно скомпонувати».

Ірина Серга показує інші свої авторські роботи — розписані ключниці та тарілки-годинники з вінтажним живописом. До майстерно розписаної тарілки прикріплено китайський годинниковий механізм, циферблат. Це повноцінні працюючі годинники. Коштують такі годинники 1000−1500 гривень.

Майстриня з Ужгорода Мирослава Ромжа продає сумочки з дерева та шкіри. За них править 2 тисячі гривень, клатчі — 1700 грн. Щоденники та блокноти з дерев’яними обкладинками — від 300 гривень.

Правила дегустації «жіночих» та «чоловічих» наливок

Йду в зону фуд-корту. Господарі з Тернополя продають запечені равлики з французьким соусом. Порція із 12 штук равликів — 250 гривень, шість штук — 125 грн, одна штука — 25 грн.

Виробник фірмових наливок з Луцька Сергій пропонує дамам дегустацію… «чоловічих» наливок, зокрема Зубрівки. Пляшка такого напою — 300 гривень. Дамська наливка «Усі ягоди Волині» (із настояних кількох видів ягід) — 500 грн.

«Це для початку даю куштувати „чоловічі“ наливки, аби потім ви добре відчули смак та аромат „жіночих“, — каже він. — Правило номер один дегустації „чоловічих“ міцних напоїв — не нюхаючи випити, потримати в роті дві секунди і потім швидко закусити виноградом. Чоловічі смаки дивують. Правило дегустації „жіночих“ наливок — розтерти язиком піднебіння, аби активувати смакові рецептори».

Для міцного імунітету виробник з Києва Юрій продає варення із соснових шишок (в баночці є зварені молоді шишки, які можна їсти). Банка варення коштує 100−300 гривень.

«Збираємо кошти для 103-ї бригади у скриньки чотири дні поспіль»

У рамках Сорочинського ярмарку збирають гроші для ЗСУ — 103-ї бригади сил Територіальної оборони ЗСУ. Цим займається благодійна організація «Почни з себе». При вході є скриньки, де треба кидати благодійні пожертви.

«Порадилися з командиром 103-ї бригади та вирішили організувати на ярмарку збір коштів, бо захисники на передовій мають потреби, — розповідає для „ВЗ“ співорганізатор Сорочинського ярмарку, волонтер, керівник організації „Почни з себе“ Юрій Турянський. — Збираємо кошти у скриньки чотири дні поспіль, доки триватиме Сорочинський ярмарок. Цей ярмарок на Полтавщині відбувається дві сотні років, його проводив ще батько Гоголя. Одного разу такий ярмарок був в Одесі, зараз вперше у Львові. Чому обрали саме Львів, а не Полтаву? Над Великими Сорочинцями не настільки безпечне небо, там швидше прилітає, немає укриттів. У Львові укриттями забезпечено усіх продавців та відвідувачів, партнерів заходу, виробників (малий та середній бізнес). У нас все продумано — терміново покинути приміщення і спуститися в укриття. Це вимога військових адміністрацій».

Юрій Турянський розповів, що особисто відвідував Сорочинський ярмарок 23 роки поспіль. Надихався гоголівським колоритом та обдумував плани розширення горизонтів ярмарку. «З 2001−2003 року подружився із Світланою Свищевою, керівницею проєкту ярмарку. Давно виношував ідею, аби Сорочинський ярмарок якимось чином відбувся у Львові. Враховуючи жахливі плани сусіда-терориста, вирішили провести ярмарок у місті Лева. З перших хвилин відкриття побачили багато людей і що захід потрібен Львову. Бачив з яким натхненням представники малого та середнього бізнесу з усіх куточків України жваво пропонують гостям ярмарку свою продукцію».

Схожі новини