«По котів-собачок у затопленому Херсоні ми іноді пробиралися по шию у воді з фекаліями…»

Справжньою епопеєю з порятунку тварин можна назвати недавню акцію львівських зооволонтерів: відразу після підриву окупантами Каховської ГЕС вони спішно виїхали у район надзвичайної ситуації, щоб допомогти друзям нашим меншим, які через велику воду опинилися на грані смерті. За кілька днів працівники «Домівки Врятованих Тварин» врятували і перевезли до Львова 96 переляканих херсонських котів і 73 собаки. Нині більшість цих гавкунів і нявчиків знайшли у місті Лева нових господарів.

— Дуже багато львів'ян відгукнулися на наш заклик прихистити у себе врятова­них і евакуйованих тварин із Херсонщи­ни, — розповів кореспонденту «Високого Замку» лідер «Домівки» Орест Залип­ський. — Бувало, щодня добрі люди за­бирали у нас по два десятки котів і собак. Тваринки, особливо — коти, які швидко звикають до нової обстановки, не бояли­ся. Після пережитого вдома стресу по­трапити у добрі руки було для них справ­жнім щастям.

— Наскільки складно доводилося вам на Херсонщині?

— Найтяжчим було те, що всі каналіза­ційні стоки, різне сміття піднялися на по­верхню води, тож дуже тяжко вдавалося пробратися до того чи іншого затопле­ного будинку. Інколи ми йшли по пояс, по шию у фекаліях. Люди нам розповідали, що їхній домашній улюбленець залишив­ся у помешканні на четвертому поверсі, а виявилося, що два перші поверхи цьо­го будинку у воді. Чималих сил коштува­ло заплисти у той чи інший під'їзд, зна­йти вказану квартиру і тварин у ній.

Не всюди вдавалося добратися мото­рним човном — гребли вручну. Ускладню­вало нашу роботу те, що під водою нати­калися на гострі металеві предмети, які різали наші гумові човни…

— Який з епізодів вашої рятувальної місії особливо врізався у пам’ять?

— Пригадую маленького собачку, який від холоду, від переляку сидів і трусив­ся на даху затопленої автобусної зупин­ки. Чекав, щоб його хтось забрав. Дуже радий був бачити нас, коли підпливли до нього. Відразу пішов до рук.

— Кажуть, до порятунку херсон­ських тварин долучилися і багато до­бродійників із-за кордону…

— Нам допомагали постійні партнери — представники США, Німеччини, Поль­щі. У Херсон з нами зголосилася поїхати одна польська волонтерка. Це вона при­везла першу партію врятованих тварин до Львова.

Ми займалися порятунком лише ко­тів і собак. Коли ж дізнавалися, що десь у біду потрапили інші, великогабаритні тварини, наприклад, козулі - давали про це знати своїм колегам із природоохо­ронної організації Харкова. І ті виїжджали на місце, забирали тих неборак до себе. Довезти до Львова виснажених тварин було дуже тяжко. Далекої дороги вони могли б не витримати — тому доставляли їх у найближчі зоопритулки.