Зозулі узяли собі колір яструба — щоб лякати інших пташок і підкидати їм яйця

Неповторної романтики цим розкішним весняним дням додає, звичайно ж, спів зозулі. Без її загадкового «ку-ку» важко уявити нашу мальовничу природу. Це один з найбільш шанованих в українському фольклорі птахів — віршів, пісень про «сиву зозуленьку» чи не найбільше. А скільки легенд, повір'їв! Про цікаве життя цього птаха розмовляємо президентом Західноукраїнського орнітологічного товариства, професором Львівського національного університету ім. І. Франка Андрієм Бокотеєм.

Майже все, що розпо­відають про зозулю у народній творчості, — неправда, — ошелешує нас на­уковець. — І років вона людям не рахує, і не робить багато ін­шого теж. Але птах цей надзви­чайно цікавий, не схожий на всіх інших пернатих. Своїх гнізд не будує, а паразитує на оселях інших. Кожна пара зозуль має свій вид «жертв». Всі вони пара­зитують на різних птахах, і колір того яйця, який знесе зозуля, відповідає кольору яєць госпо­даря, до чийого гнізда вона кла­де те яйце. Така поведінка не­звична для тваринного світу. У нас таких «жертв» — понад сто видів птахів, як більші, так і мен­ші. Зозулине яйце більше, воно має грубшу шкаралупу, але за забарвленням — майже таке ж, як яйце господаря того чи ін­шого гнізда. Тобто зозуля об­манює інших пернатих. Але це обумовлено певною особливіс­тю: якщо дрібні птахи несуться щодня або через день один раз, то у зозулі проміжок між відкла­данням яйця становить близько 20 днів. Навіть якби зозуля зви­ла своє гніздо, не зрозуміло, як потім ті яйця треба було б виси­джувати, бо кожні двадцять днів з’являлося б нове яйце. Уявляє­те, що творилося б у гнізді, якби там разом були і яйця, і малень­кі пташенята, і більші! Тому при­рода розпорядилася саме так.

Ще одна цікавинка із життя зозуль. За словами орнітолога, їхні яйця мають коротший пе­ріод, ніж яйця господаря. Тоб­то зозуленя вилуплюється пер­шим. І у перші два дні з часу появи на світ у нього пробуджу­ється інстинкт викидати з гніз­да все, що у ньому є, зокрема, інші яйця чи інших пташенят. Це зозуленя робить для того, щоб корм, який приноситимуть гос­подарі, діставався винятково йому. Інакше воно зі своїми га­баритами і апетитом не вижи­ве. Зозуленяті треба багато їжі. Після «зачистки» гнізда їжу, яку пташка-господиня мала носи­ти своїм п’яти пташенятам, по­глинатиме лише одна особи­на — молода зозуля. Виглядає дуже дивно, коли якась малень­ка пташка, скажімо, вільшанка чи волове очко, годує пташеня, яке разів у п’ять більше за них.

Багато хто звертає увагу на схожість оперення зозулі із яструбиним. І це теж не випад­ково.

— Це теж пристосування, — продовжує професор Андрій Бо­котей. — Для того, щоб зозуля мо­гла відкласти своє яйце у чуже гніздо, їй потрібно зігнати з ньо­го чужу маму. Забарвлення зозу­лі дуже подібне до забарвлення малого яструба, який для дрібних птахів є основним ворогом. Коли самець зозулі швидко пролітає над гніздом, де інша пташка виси­джує кладку своїх яєць, ця пташ­ка втікає - і це дає шанс для сам­ки зозулі підлетіти, щоб відкласти у порожнє гніздо своє яйце…

— Колись моя мама розпові­дала, що у зозулі нема часу бу­дувати гніздо, бо вона весь час зайнята іншою справою — своїм куканням розвеселяє людей…

— Самка має час — бо співає тільки самець! — каже науко­вець. — Неправда і те, що зозу­ля відлітає до свята Івана, 7 лип­ня. У цей час вони, так само як соловейки, перестають співати — до кінця червня. Зозулі відлі­тають одними з найперших, бо є дальніми мігрантами. Співати для цих птахів уже нема потре­би: пташенята уже дорослі, при­ваблювати для себе самку і охо­роняти свою територію теж не потрібно…

Утім, буде помилкою наді­ляти зозулю «загарбницькими» характеристиками. Крім гарно­го співу, вона виконує корисну для довкілля функцію: знищує велику кількість комах, зокрема — волохату гусінь, яка завдає ве­ликої шкоди зеленим насаджен­ням. Такої «санітарної» роботи не роблять інші птахи.