У суботу у Львові будуть «Шахрайки»
Найближчими вихідними на сцені Національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької - комедійна прем'єра
Недавно я запитала в одного співака, чи «на часі» у час війни проводити концерти і ходити в кіно на комедійні фільми?
«Люди зазнають стільки горя, перебувають у страху, тому треба обов’язково своїй нервовій системі давати можливість відпочити і перезавантажитися».
Мабуть, так само думає і режисер Ігор Білиць, який готує вже на ці вихідні прем'єру вистави-ситкому «Шахрайки» за п'єсою сучасної авторки Наталії Уварової, яка відбудеться на «заньківчанській» сцені у Львові.
За сюжетом, головні героїні Оля і Жулька (насправді, дівчину звати Юля) — звичайні дівчата, які мешкають разом із господинею Марією Петрівною. Їхні проблеми — стандартні, як і у всіх: пошук вигідної роботи, кредити, безгрошів'я… Та найголовніше — як повернути борг за кімнату, бо Марія Петрівна вже чекає на грошенята. Але дівчата не впадають у депресію, шукають порятунок в Інтернеті. І знаходять мільйонерку з Америки, яка хоче подарувати свої мільйони парі нетрадиційної орієнтації, але має бачити нетрадиційну пару на власні очі. Олі і Жульці доводиться прикинутися лесбійками…
У виставі-ситкомі справді багато гумору. Причому, гумор адаптований до нашого регіону — американка має родину у Яворові, жила у Львові у комунальній квартирі, де на 5 сімей був лише один туалет…
Чим режисера-постановника привабила вистава-ситком «Шахрайки», яку ставить на сцені Театру імені Марії Заньковецької, Ігор Білиць розповів журналістці «ВЗ».
— Це був один з репертуарних ходів, — каже пан Ігор. — Я багато поставив комедійних і драматичних вистав. А тепер вирішив, що треба перевірити, як працює комедія у стилі ситкому. Сподіваюся, що львів'яни і гості міста будуть приходити до театру і насолоджуватися дотепним гумором, зможуть відпочити. Бо ж не всі вистави мають бути драматичними. Стреси і так людина щодня переживає, а комедійність дає можливість трохи розслабити м’язи.
— Вносили у текст власні жарти?
— Аякже! З дозволу авторки ми зробили мільйонерку львів'янкою. Комедія і дозволяє, і потребує додаткових «перлів», тому актори самі їх випромінюють. Я текст трохи переписав, надіслав нашій авторці, і вона погодилася.
— Як довго працювали над постановкою?
— Близько двох місяців — із сиренами, перервами в укритті, вимиканням світла…
— А після «Шахрайок» що буде?
— О, у мене є кілька заготовок — і для малої, і для великої сцени. Хочу повернутися до класики.
