На 100-літній ювілей дочекалася онука з фронту

Всевишній відміряв їй довгу життєву дорогу — львів'янка Зоя Тихонова зустріла свій 100-ий ювілей. У пані Зої 5 онуків та 13 правнуків. Звісно, уся величезна родина вітала ювілярку. Та найбільше вразив букет зі 100 троянд, який подарував онук Олексій від усієї родини.

Усе життя Зоя Андріївна за­ймалася профспілковою діяль­ністю. За словами доньки юві­лярки — Лариси Крадецької, нинішня війна стала шоком для старенької.

Попри те, що народилася у Володимирській області у росії, коли Зої Тихоновій виповнило­ся 10 років, родина з п’ятьма ді­тьми перебралася в Україну — на Луганщину. Батьки і старші діти працювали у колгоспі.

Зоя Андріївна не з розпові­дей знає, що таке війна. У неї було дві сестри і двоє братів, одного з яких вивезли до Ні­меччини, обидві сестри з пер­шого до останнього дня були на фронті. Сама працювала для фронту. 1945 року переїхала до Львова, відтоді живе тут та вва­жає себе львів'янкою.

— Мій син — Олексій Крадець­кий — художник, з першого дня повномасштабного вторгнен­ня на фронті, — розповіла жур­налістці «ВЗ» донька ювіляр­ки пані Лариса. — Йому 51 рік. 24 лютого спакував наплеч­ник і пішов у військкомат. Ми за Олексія усі переживали, але водночас пишалися. Воював на першій лінії фронту. У листопаді довідалися про його контузію. Потім два місяці лікарні, тепер реабілітація. Головне — живий. І це найбільше щастя для мене і нашої бабусі, яка дочекала­ся на 100-літній ювілей свого Олексія.

— Мабуть, бабуся займала­ся вихованням Олексія?

— Коли мама вийшла на пен­сію, присвятила своє життя вну­кам і правнукам. Вона — добра і справедлива. Тому вони її дуже люблять…