Зимовому теплу вовки й ведмеді не раді…
Комусь це може видатися дивним, але незвично тепла, як для цієї пори року, погода створює дискомфорт окремим видам звірини. Вона воліла б, аби зима була справжньою, як колись, коли ще не йшлося про глобальне потепління…
Сезонні проблеми має і дичина, яка побутує на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Про це кореспондентові «Високого Замку» розповів його директор Василь Приндак:
— Скажімо, не всі наші ведмеді залягли у сплячку. Якби вони спали у барлозі, перебували б у стані спокою, то для підтримки своєї життєдіяльності у цей період використовували б менше калорій, обмін речовин в їхньому організмі відбувався би повільніше. А коли вони під дією тепла рухаються, цей обмін відбувається швидше, ведмеді виснажуються. Їхніх жирових запасів може забракнути до весни…
Утім, клишоногим, які є тваринами травоїдними, у цю пору трохи легше, ніж, скажімо, вовкам. Ведмеді живляться зеленим листям ожини, інших рослин. А от сіроманцям (а їх кількість у Карпатах зросла — і це показали знімки у фотопастках), більш складно добути корм. Раніше, коли гори вкривав глибокий сніг, полювати було простіше: у високих заметах олені, козулі не такі прудкі. А коли снігу немає або його покрив мінімальний, копитним легше відірватися від вовчої погоні. Тож поживитися чимось «санітарам лісу» зараз практично неможливо. Ходять голодними зграями у надії на випадковий трофей. Як правило, спускаються до гірських сіл і під покровом ночі забирають хазяйських собак…
А от карпатським зубрам за плюсової температури живеться добре. На верхів'ях скубають траву, живляться корою молодих дерев. Якби випав великий сніг, зійдуть стадами у низини — до підгодівельних майданчиків, де працівники «Сколівських Бескидів» приготували для них сухі і соковиті корми.
Почувши про активність вовків, ми запитали у пана Василя, чи не будуть єгері зменшувати їх кількість, тобто відстрілювати.
— Природа сама все врегулює, — каже директор парку. — Так воно було роками, так буде і надалі. Якщо людина не втручається, все вирівнюється. Сильніші тварини виживають, слабші - відходять. Відбувається природний відбір. Думаю, багато вовків цієї теплої зими не переживуть. Кілька днів тому ми традиційно почали обліковувати звіра, тож будемо точно знати, скільки якої дичини є у наших лісах.
До слова, рахують тварин не тільки по слідах, а й з допомогою приладів (згадуваних фотопасток і вперше — смартфонів). У смартфони закачано спеціальні програми, які підказують маршрути пошуку тварин, за відбитками лап автоматично визначають їх кількість на тій чи іншій території.
