Відроджує різьбярство та бондарське ремесло

Народився він у місті Хоростко­ві Гусятинського району Терно­пільської області. Любов до ро­боти з деревом успадкував від батька, який був хорошим столяром. Саме тато розкрив синові секрети цієї справи.

Згодом Володимир Іванович заціка­вився різьбярством. Вирішив вступити до Косівського художнього училища, що на Прикарпатті. Однак приїхав за­пізно.

Тож йому порадили податися до Ви­жниці, де функціонував заклад анало­гічного профілю. Там навчався, знай­шов своє кохання і залишився жити.

Після закінчення Вижницького учи­лища (1975 року) працював у ньому ви­кладачем й одночасно здобував вищу освіту на художньо-графічному факуль­теті Одеського державного інституту ім. К. Ушинського.

Окрім випалювання по деревині, пан Володимир почав відроджувати приза­буте українське ремесло — бондарство. Власне таким посудом в основному користувалися горяни. Переймав ази професії у видатного майстра Івана Грималюка. Взимку щодня навідувався до нього додому в гірське село Річка су­сіднього Косівського району.

Герой нашої розповіді зауважує, що бондарство — досить трудомістке ре­месло, але цікаве. Щоправда, воно останнім часом занепадає. Це неабияк тривожить.

Талановитий чоловік об'єднав де­кілька способів обробки дерева, виго­товляючи різноманітні предмети гос­подарського призначення. Зокрема, це сільнички, кварти, відерця, бочечки, вази, котрі оздоблені різьбою та випа­леними мережаними візерунками.

Також в активі умільця — чимало декоративних тематичних і традицій­них тарелів, свічників, скриньок. Крім того, він оформляє книги та є автором великої кількості статей про народне мистецтво.

Володимир Ворончак — один із не­багатьох, хто займається бондарством і художнім випалюванням. Він є частим гостем різноманітних фестивалів, май­стер-класів, виставок в Україні та за кордоном. Вдома має чимало власних виробів, тож охоче ділиться порадами стосовно їх використання.

«Так, для молочних про­дуктів краще брати посуд зі смереки, бо згадана деревина містить смоляні елементи, що стають перепоною шкідникам, — пояснює буковинець. — А ось мед ліпше тримати у липових бочках, тоді він не вбиратиме сторонніх запахів. Вино ж нали­вайте у діжки з дуба».

Аби посуд не зсихався, ним варто користуватися постійно. Найміцніші вироби — з дикої груші, хоча такий матеріал над­звичайно важко обробляти.

Велику колекцію робіт Во­рончака можна побачити у власній майстерні-музеї. В його авторській манері орга­нічно поєдналися самобутні на­родні знаки-символи з модер­новими мотивами. Домінуючі орнаментальні структури у ма­лих бондарних виробах: геоме­тричні, космогонічні, рослинні, християнські та орнітоморфні.

За творчі здобутки пана Во­лодимира 2005 року удостоїли звання Заслуженого майстра народної творчості України. Він є головою Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Ще ж має чимало ін­ших нагород, звань і титулів.