«Я думав, фауна в Антарктиці бідна… Це не так! Навіть у мерзлоті життя буяє»

Із Сергієм Глотовим із Луганщини я познайомилася у Львові 2015 року. Сергій — науковець, ентомолог (займається вивченням комах). У той час заснував у нашому місті громадську організацію «Допоможи фронту», яка активно підтримувала українських військових. А у рідному Луганську волонтера засудили до розстрілу… Сьогодні кандидат біологічних наук (торік захистив дисертацію) Сергій Глотов — у науковій експедиції в Антарктиді. Я вирішила розпитати Сергія Глотова, чим займається в Антарктиці? Як науковці святкують Різдвяні й Новорічні свята у цьому унікальному куточку світу?

— Антарктична дослідницька станція «Академік Вернадський» працює під українським прапо­ром з 1996 року (до того стан­ція належала Великій Британії та мала назву «Фарадей»). Для участі у цілорічній експедиції потрібно пройти конкурс, — роз­повів Сергій Глотов. — Він має кілька етапів: заповнення анке­ти, фахова співбесіда, медич­ний та психологічний огляди. На сьогодні в Антарктиці працю­ють 14 осіб: дев’ять науковців та п’ятеро осіб, які підтримують життєдіяльність групи. Зокрема лікар, кухар, системний адміні­стратор, механік, дизеліст.

Я займаюся проведенням біологічних досліджень. Вико­ную програму, яку проводить Україна в Антарктиці: досліджую вплив глобальних кліматичних змін на тваринний і рослинний світ Антарктики. А також дослі­джуємо стан популяції ссавців та птахів в акваторії Аргентин­ських островів, де зараз пере­буваємо. Вивчаємо, як зміню­ється популяція антарктичних видів тварин, наприклад, пінгві­нів. Це частина досліджень, які проводить Україна в Антарктиці. Є також низка досліджень, які тривають на станції ще з тих ча­сів, коли вона належала Великій Британії. Але вони здебільшого за геофізичним і метеорологіч­ним напрямами.

Також досліджуємо пове­дінку китів в акваторії Арген­тинських островів. Проводимо різноманітні біохімічні дослі­дження. Кожен біолог має своє технічне завдання, яке вико­нує. Також вивчаємо рослинний світ. Як протягом року та у сезон змінюється біохімічний склад води? Проводимо хімічні аналі­зи та досліджуємо водорості в антарктичних водах. Вивчаємо паразитів, що живуть у рибах.

— Досліджуєте і комах?

— Так! В Антарктиді досить багато комах. Є два види кома­рів. Один з них — безкрилі. Світ безхребетних тут досить бага­тий. Під снігом завтовшки чоти­ри метри життя триває! Кома­хи переважно концентруються в органічних рештках, у мохах. Мох — основна рослинність Ан­тарктики. Ним вкриті усі береги. Якщо підібрати шматочок моху і його розморозити, звідти випо­взуть комахи, кліщі… Різні-різні безхребетні.

— Які були ваші враження, коли щойно приїхали в Ан­тарктику? Що найбільше зди­вувало?

— Ми йшли на українському криголамі «Ноосфера». Дев’ять днів рухалися протокою Дрей­ка. Я вперше у житті побачив айсберги. Здалеку були мале­сенькі. Та коли ми наблизилися до них, виявилися у кілька ра­зів більшими, ніж наше судно. Айсберги вражають! Це вели­чезні льодові глиби. Пінгвінів я раніше бачив лише по телевізо­ру, а тут бачу їх щодня наживо. Пінгвіни довкола нас, довко­ла станції. Я думав, що фауна в Антарктиці досить бідна… Але це не так! Тут навіть у мерзлоті життя буяє! Багато різних видів тварин і рослин. Розмаїття різ­них форм життя — як у воді, так і на суші.

— Яка у вас зараз темпера­тура повітря?

— У нас кінець першого міся­ця літа, тож температура «хо­дить» довкола нуля градусів. Але сніг ще не розтанув. На­весні теж сніг падав… Узим­ку найхолодніше було — мінус 8−10 градусів, тобто зима була досить теплою. Але було ба­гато снігу! Він сягнув рекорд­ної позначки — 3,5 метра, а де­які замети були до 10 метрів. Ми перебуваємо на Аргентин­ських островах, біля західно­го узбережжя Антарктичного півострова, у складі архіпела­гу Вільгельма. У нас критич­них температур не було. Екс­тремально низькі температури — в районі Південного полю­са, у центрі материка. Довко­ла нас океан, тому дуже вітряно й часті опади, а до материка — 8 кілометрів.

— Важко було звикнути до таких умов життя?

— Не можу сказати, що важ­ко… Коли хороша погода і не­має сильних бур, у нас є Ін­тернет. Можна спілкуватися з рідними чи друзями. На станції постійно є робота — лаборатор­ні та польові дослідження. Коли погода погана, працюємо в ла­бораторіях. Я адаптувався. Ще до війни як біолог бував у різних експедиціях. Працював у запо­віднику. Наша програма, яка розрахована на рік, дуже наси­чена. Я працюватиму в Антарк­тиці до квітня. Після цього мене поміняють колеги.

— А як отримуєте продук­ти?

— Для команди, яка зимує в Антарктиці, продукти та ди­зельне пальне завозять раз на рік кораблем, під час перезмін­ки експедицій. Більшість цього закуповують у Чилі. Потім океан довкола замерзає, і певний час станція взагалі відрізана від «ве­ликого світу».

— Читала на вашій сторінці у Фейсбуці, що захоплюєтесь китами…

— Кити — найбільші тварини у світі! Я справді захоплююся ними, але це і частина моєї ро­боти. Наприклад, кожен горба­тий кит має унікальний малюнок хвостового плавця. Як відбиток пальця у людини… Також кити мають унікальну форму спин­ного плавника, за якими їх іден­тифікують. Україна займаєть­ся дослідженням китів. Вивчає їхню популяцію та міграцію. Я займаюся фотоідентифікацією китів. Тобто коли хороша погода (або коли є можливість) — вихо­димо в океан на човні. Якщо ба­чимо китів, намагаємося набли­зитися до них і сфотографувати хвостовий плавник. Робимо зві­ти, які надсилаються не лише в Національний антарктичний на­уковий центр, а й вносяться у всесвітню базу з вивчення кито­подібних.

— Що ви зрозуміли про Бі­лий континент за час своєї роботи?

— Антарктида — унікальний куточок світу. Материк, який ще залишається не вивченим, і який найбільш збережений. А ця робота — можливість доєднати­ся до глобальних досліджень, які належать усьому людству. Тут є величезне поле діяльності та досліджень. Це важлива ро­бота, бо маємо зберегти усю цю унікальну природу для наступ­них поколінь.

— Як святкуєте Різдвяні й Новорічні свята так далеко від дому?

— Ми святкували Різдво 25 грудня. Без розмаху, бо ж ро­зуміємо, що в Україні йде по­вномасштабна війна. В усіх там друзі, рідні, наші колеги-поляр­ники воюють на фронті… Поста­вили ялинку. Кухар приготував кутю, посмажив відбивні. При­готував ще кілька страв. Ми з командою повечеряли та пішли відпочивати.

А тим часом…

Сергій Глотов надалі ак­тивно допомагає українській армії. За донати для ЗСУ во­лонтер дарує подарунки — «листівки незламності». На цих світлинах — пінгвіни-шкі­пери. Хто активно донатить для ЗСУ — отримує листів­ки з автографами учасників 27-ї Української антарктичної експедиції, в якій бере участь пан Сергій.