«Перші свої „хрестики“ зробила у чотирирічному віці»
Майстриня з Дрогобича Дарія Цимейко робить унікальні ялинкові прикраси, ляльки-мотанки та казкових гномів
/wz.lviv.ua/images/articles/_cover/480986/kolazh.jpg)
Про таких, як Дарія Цимейко, кажуть: майстриня від Бога. І це правда. Коли побачила роботи пані Дарії, не могла відірвати погляду. Ті плетені на вершечок ялинки ангелики, — це щось неймовірне!
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/12/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB.jpg)
І робить пані Дарія такі шедеври, попри те, що не закінчувала спеціальних «університетів». Бо за освітою — математик, закінчила математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Однак, доля розпорядилася так, що потрапити на вчительську посаду після його закінчення так і не пощастило. Зате жінка знайшла себе в іншому — 68-річній майстрині може позаздрити будь-який професіонал з виготовлення унікальних новорічних прикрас і ляльок-мотанок.
— Після закінчення університету я повернулася на свою рідну Дрогобиччину, — розповіла журналістці «ВЗ» Дарія Цимейко. — У міськвно (міський відділ народної освіти, — ред.) тоді сказали, що таких, як я, на черзі не менше 500 осіб, і на моїй кар'єрі було поставлено крапку. Але я завжди любила рукоділля. Від мами, яка народилася на Тернопільщині, а потім всю родину вивезли на Сибір, успадкувала любов до шиття. Коли батьки повернулися з Сибіру на Дрогобиччину, мама не стала вчителькою, хоча й закінчила педучилище, а влаштувалася кравчинею. Мабуть, її любов до чогось такого красивого передалася і мені. Вірите, перші свої «хрестики» я зробила у чотирирічному віці. Просто обожнюю робити красиві речі. Останні 29 років працювала на посаді вчителя трудового навчання у Дрогобицькій гімназії. Одного разу моя учениця повернулася з Польщі і привезла маленького ангелика і сніжинку. Мені ці роботи сподобалися. Спробувала і собі зробити щось подібне. І з роками вдосконалила свою майстерність.
— То ви лише ангеликів плетете на ялинку?
— Ні. У мене вид рукоділля — «розширений» (сміється. — Г.Я.). Побачила ляльки-мотанки, почала і собі їх робити.
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/12/%D0%BC%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg)
А ще роблю текстильні кольє, у яких використовую різні тканини і навіть джинс.
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/12/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0.jpg)
/wz.lviv.ua/images/articles/2022/12/%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%BC.jpg)
А останні два роки спробувала робити і новорічних гномів. На ту пенсію, яку заробила за роки своєї праці, дуже важко вижити. Але те, що навчилася робити багато гарних речей, — це як сатисфакція чи доповнення до моєї скромної пенсії.
— А яка цінова політика ваших виробів?
— Мої ангелики щораз складніші у роботі. Бо роблю хвилясту спідничку, над якою треба багато працювати гачком — щонайменше три дні. Досить складно надати форму, висушити, одне слово, усе це потребує практики. Я роками йшла до цього. За 5−6 днів виходить один ангелик. Якщо я за такого 30-сантиметрового ангелика прошу 370 гривень, це не є захмарна ціна. Відніміть нитки, які було витрачено на нього. Залишаються копійки…
— Бачила у соцмережах й інші ваші ялинкові прикраси…
— Так, такі ялинкові прикраси просять жителі Китаю, США, а також країни Європи. Дружина посла у Марокко має мою ляльку-мотанку.
— Над лялькою-мотанкою також довго працюєте?
— Там складніший процес з підбором матеріалу. Правда, у своїх ляльках я використовую голку і клей, чого не можна робити у традиційних ляльках-мотанках. Але мої ляльки високі — 60 сантиметрів, гарні, стають окрасою української оселі. Така лялька йде від 700 гривень. Попри те, що над ангеликом треба і більше посидіти, і робота складніша, лялька-мотанка дорожча, бо тканини, які використовую на ляльку, значно дорожчі.