Передплата 2024 «Добра кухня»

«Заколисую намисто, поки не вийде те, що собі уявляю»

Майстриня робить вироби з коралів, а кошти з продажу віддає на потреби армії

Фото з альбому Ірини Берко
Фото з альбому Ірини Берко

Під час подій на Майдані Ірина Берко зробила своє перше намисто. Робила його з особливою любов’ю — для дуже дорогої її серцю людини. Коли син пані Ірини приїхав у гості і побачив цей виріб, запитав, чому мама не робить щось таке на продаж, адже так чудово у неї виходить. Пані Ірина тоді здивувалася, адже ніколи нічого не продавала.

— Коли зрозуміли, що можете робити намисто на продаж?

— Виставила одне намисто у соцмережах на продаж за собівартістю. І майстриня-вишивальниця придбала мій перший виріб. Мабуть, у кожної жінки вдома є прикраси, яких вона не носить. От і я зробила це намисто з тих матеріалів, які були у мене вдома. Після Майдану я і почала робити прикраси. Роблю такі речі лише тоді, коли маю для цього настрій і бажання.

— З якого намиста виготовляєте вироби?

— Мені завжди подобався антикварний корал, але у мене такого матеріалу не було, оскільки він доволі дорогий. Якось на Вернісажі зустріла знайомого, який порадив, де можна купити такий корал. Уперше з антикварного корала зробила намисто до шлюбу для своєї невістки.

— То ви не лише зі свого каміння робите намисто, а й з того, що приносять замовники?

— Іноді трапляється й таке. Якось жіночка принесла багато справжнього корала, а між ним щось зашите в тканину. Я розшила ті згорточки, а там — перстені. Я це все почистила і зробила їй чудові вироби.

— Як довго працюєте над виготовленням одного намиста?

— Якщо маю ідею виробу, то можу зробити і за кілька годин. А буває й таке, що я ті намистини колишу дуже довго. Заколисую доти, поки не вийде те, що я собі уявила і що носила б сама.

— Кажете, що колишете намисто. Це як?

— Я коли роблю виріб, співаю, слухаю музику. Спілкуюся з ним, наче з дитиною. Ті, що заколисую, іноді не продаються. І це, попри те, що стільки душі вклала у нього. Навіть казала своєму чоловікові: «Тарасе, ті, які я не заколисувала, вони такі холодні. А люди їх хочуть купувати. Чому?».

— Знаю, що робите намиста для армії…

— Роблю. Бо по-іншому не можу заробити грошей, щоб допомогти ЗСУ. Намагаюся робити такі намиста з дуже коштовного каміння, щоб люди його купили. Такі вироби почала робити ще 9 років тому, коли почалася війна.

— Бачила у соцмережах, що за одне намисто на армію просите 1000 гривень. Скільки з цієї суми віддаєте на потреби ЗСУ?

— Якщо ви бачили, що гроші з проданого намиста підуть на користь ЗСУ, значить, уся сума йде цільово на потреби війська. Маю приятельку-волонтерку Людмилу, з якою знаємося дуже давно. От зробила 10 намист, і всі 10 підуть на підтримку наших захисників. Наразі продано сім намист, і всі сім тисяч пішли на потреби війська. Але маю ще багато друзів, через яких також переказую на армію. Хлопцям бракує маскувальних халатів, потрібна основа для маскувальної сітки, а це все гроші. Мрію про Перемогу і допомагаю чим можу.

Схожі новини