Краматорські сировари перебралися на Прикарпаття

Пані Людмила працювала ландшафтним дизайне­ром, Володимир — шах­тарем. Потім узялися за нову справу. До них доєднався Сергій, котрий раніше жив у Харкові. За­вдяки отриманим грантам облад­нали власну сироварню.

Однак через повномасштабну війну мусили залишити все і пере­їхати у більш спокійну місцевість. Донеччани скористалися держав­ною програмою релокації та три місяці тому перебралися до Іва­но-Франківська. Перевезти вда­лося лише частину обладнання, інше залишилося в шахтарському краї.

На новому місці переселенців насамперед цікавили виробни­ки молока. Тож познайомилися з багатьма фермерами Прикарпат­тя. Одним із перших був Володи­мир Слободян, який погодився надати сировину й приміщення. У воєнний час він узяв під опіку 70 тимчасово переміщених осіб. Згодом довелось рятувати худо­бу зі сходу держави. Так, із Волноваського району До­нецької області евакуювали 680 племінних корів. Робили це протягом 1,5 місяця, за­лучивши 18 спеціалізованих автомобілів.

За словами пана Сер­гія, зараз найгостріша про­блем — нестача обладнання, котре потрібно закупити. І через 1−2 місяці ентузіасти сподіваються відновити ви­готовлення сиру, що вже по­любився споживачам. Його через Інтернет замовляли покупці з усієї України.