На Прикарпатті дозрівають смугасті красені

Однак три роки тому іні­ціативний чоловік узявся експериментувати. Коли на одній із ділянок ягідники від­родили (плантація плодоносить максимум три роки), фермер засадив звільнену площу каву­нами. Використав тільки ранні сорти, які краще дозрівають та мають тоншу шкірку (пізні до­стигають наприкінці вересня, коли зазвичай випадають дощі).

Паростки, що з’явилися, ґаз­да підгодував селітрою (за по­радою досвідчених колег із Хер­сонщини). Відтак кущі виросли великими, розлогими і дали крупні плоди.

«Смугастики» не потребу­ють особливого догляду: лише хочуть трохи поживи й багато вологи. Пан Богдан переконав­ся на власному досвіді, що ба­штанні у їхньому регіоні ростуть малими саме через брак поли­вів. Але за 10 днів до збирання врожаю води не ллють. Тоді ве­летенські ягоди набирають цу­кристості.

Результат перевершив очіку­вання. Кавуни вдалися солод­кими та смачними, не гіршими за південні. У місцевих ґрунтах є щось таке, що надає особливого смаку всьому вирощеному. Енту­зіаст наголошує: «У нас росте все, якщо вкласти любов та душу».

Коли почалася війна, то було не до кавунів, але трохи їх таки посадили. Урожайність поті­шила: окремі велетні заважили по 15−20 кілограмів. Усі здоро­ві і смачні. Вони користуються неабияким попитом в Івано-Франківську, адже тепер немає завозу баштанних із південних областей України.