У Когутах розвивають «козячий» екотуризм

Подружжя Маланчаків започаткувало у селі Когутах Яворівського району сімейну ферму. Частину коштів від екскурсій передають на ЗСУ

Подружжя Андрія та Галини Маланчаків розвивають у селі Когутах Яворівського району зелений туризм. 5 років тому переселилися туди зі Львова (Галина родом із Солонки, Андрій — з Новояворівська), аби заснувати сімейну ферму. Сьогодні на фермі Cozy farm утримують 60 кіз різних порід, серед яких англо-нубійська коза (британська порода, тварини мають довгі висячі вуха). На фермі проводять екскурсії, частину коштів перераховують на фронт.

… Нашу туристичну групу зустрічає Андрій та Галина разом з двома дітьми дошкільного віку. При вході на козячу ферму — «тваринний блокпост». Гостей радо зустрічає дворова собака, молода конячка і двоє котів… Андрій жартує, що конячка трохи шкодить господарству. Тварина-бешкетниця перейняла манери кіз: гризе молоді дерева, які навіть довелося оббивати спеціальними решітками…

Сюди на родинні фотосесії приходять і молоді пари, і мами з малими дітьми, і навіть гламурні міські панянки. Адже головна концепція екотуризму, якого заснувало у селі на Яворівщині подружжя Маланчаків, почуватися, як вдома. Тут можна гратися з козами, бігати по подвір'ї, збирати яблука, рубати дрова, а ще спілкуватися з господарем Андрієм на різні життєві теми. Андрій змайстрував у дворі креативну гойдалку «Крутяк». Ще зводить будинок на дереві.

Ви колись коштували сир з… просоченим бджолиним воском?

Екскурсії доповнюють смачні дегустації сирів. Я теж спробувала сири, серед яких були «витримані». Такі смачні ніде не коштувала. Пані Галина каже, що готує сири за авторським рецептом. Є у меню унікальний «воскований сир». Це спеціальний рецепт, коли сир просочують бджолиним воском для кращого вигляду та тонкого смаку.

Ціни на сири демократичні. Витриманий козячий сир — 500 гривень за кілограм, сир з італійськими травами (ним можна намащувати на хліб) — близько 300.

«Тут на повні груди відчуваєш цілющу силу природи»

«У нас немає тарифів на екскурсії, — каже Андрій. — Кожен охочий дає добровільні пожертви (кидають у пеньок у вигляді скриньки), частину грошей скеровуємо на розвиток ферми, частину — на ЗСУ. Хочемо, щоб цей вид туризму був доступний кожному, незалежно від фінансового стану гостя. Географія наших туристів — переважно львів‘яни. Є і переселенці, які приходять сюди для того, щоб забути про жахіття війни і перезавантажитися на позитив».

Андрій та Галина не шкодують, що проміняли місто-мегаполіс на село (їхня ферма знаходиться посеред лісу). Спершу плани були інші - щоб діти жили серед природи і дихали чистим повітрям. Згодом вирішили придбати кіз і розводити їх для сімейного бізнесу та екотуризму. Першу козу подружжю подарував двоюрідний брат. Відтоді ферма розвивалася.

«Наша місія — створити для наших гостей атмосферний простір, щоб був відчутний дух села та гарного відпочинку, — додає пані Галина. — Тут на повні груди відчуваєш природу та її цілющу силу. Ті, хто грається з козами, відчуває лікувальний ефект, отримує справжній релакс».

«Кози — примхливі створіння»

Запитую, як на початках, коли ще не мали досвіду, давали собі раду з козами. «Це примхливі створіння, ми з дружиною довго їх вивчали і звикали до них, — відповів пан Андрій. — Зараз маємо шістдесят кіз. Знаємо, як їх доїти, годувати, доглядати… Для нас це і бізнес, і стиль життя».

Йду знайомитися з козами. Всі тварини огороджені «електронним пастухом». Але підходять близько до дротів, щоб відвідувачі їх погладили. Кози на фермі «ручні», добре йдуть на контакт з людьми.

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень