Передплата 2024 «Добрий господар»

“У виставі прості людські істини - любов до рідної землі, краса і правда народу”

Заньківчани закрили 104-й театральний сезон “Полісянкою”

Театр імені Марії Заньковецької закрив сезон прем’єрою вистави «Полісянка» за мотивами твору Вінцента Дуніна - Марцинкевича. Українізував сценічну версію заслужений діяч мистецтв України Орест Огородник.

Шлях “Полісянки” до глядача був непростим. Ще перед війною до постановки вистави заньківчани запросили білоруського режисера Міколая Пінігіна. Однак усі плани перекреслила війна... Через те, що театр вклав у постановку величезні кошти у костюми та декорації, було вирішено довершити розпочате. Режисер-постановник Орест Огородник запропонував зробити з матеріалу українську історію “Полісянки”.

- Звісно, я вірив в успіх вистави, бо режисер не може не вірити у матеріал, за який береться, - розповів журналістці “ВЗ” режисер Орест Огородник. - Скажу більше: результат перевершив мої очікування. У цій роботі є дуже прості і всім зрозумілі людські істини — любов до рідної землі, краса і правда народу. Це ті речі, якими завжди славилася українська земля, і це те дороге багатство, яке у нас хоче відняти агресор. Тож наша вистава — не лише про красу української землі і кохання, а й про народження нової держави, яку орки мріють у нас відняти. І хоча у виставі нема жодного слова ні про війну, ні про агресію, люди бачать тонко проведені паралелі. Попри те, що там багато сміху, жартів, люди плакали.

- У час війни не так легко поставити нову виставу, бо і сирени заважають, є й ряд інших перешкод...

- Так, поставити її було важко. Багато акторів пішли на фронт, ще хтось виїхав за кордон. Було проблемно призначити по два виконавці на одну роль. Але все ж таки вдалося зібрати повний склад. Так, були і сирени, через які доводилося відміняти репетиції. Але ми встигли все зробити. Я молив Бога, щоб у суботу-неділю не було сирен, щоб не завадили повноцінному сприйняттю спектаклю.

До постановки було запрошено львівського поета Ігоря Павлюка, композитора Сергія Рудея (у виставі 40 музичних номерів) та доктора філологічних наук, фольклориста Віктора Давидюка, який знає про Полісся все. Так із «Ідилії» народилася виплекана заньківчанами «Полісянка».

Сюжет простий. Молодий поміщик Кароль повертається із Франції до свого маєтку. Зі своїм вірним слугою Яном заздалегідь ненавидять все те, що їм доведеться зустріти на батьківщині. Тут його чекають не нудьга та зневага до усього, а пригоди, курйози та кохання, що змінить його життя. У доньки його колишнього покровителя Уляни є хитрий план, про який навіть не здогадується прихильник усього французького.

Переодягнувшись сільською дівчиною, Уляна закохує у себе Кароля. В Уляну, що надихає своєю красою, ніжністю, чарівністю і розумом, закохуються слуга і Ян, хитрий війт Юхим і гульвіса Комісар... Здається, ситуація зайшла у глухий кут, але не для Уляни. Вона знає, як провчити горе-кавалерів, адже вона дуже кмітлива. У спільниці бере жінку комісара Урсулу, яка втомилася від походеньок чоловіка. Уляна складає зухвалий план трьох побачень із переодяганням. Чим завершиться такий маскарад? Ну, звісно ж - сміхом, танцями, піснями та... закоханою парою. Бо кохання переможе всі негаразди!

Заньківчани не кажуть “до побачення”, а вже тепер запрошують 10 вересня на відкриття 105-го театрального сезону. І відкриють новий сезон саме “Полісянкою”.

Схожі новини