Сільський староста за весну зловив… 14 бджолиних роїв

У Василя Сидоровича з Мечищева (Тернопільська область) майже немає вільної хвилинки: робота сільського старости вимагає з ранку до вечора бути серед людей, допомагати вирішувати їхні справи. Попри це, знаходить час для свого найбільшого захоплення – бджолярства. Любов до нього успадкував від діда Івана Пилипишина, який передав йому свою пасіку. Нині у ній 40 вуликів. У ці весняні дні кількість бджолосімей зросла - завдяки знятим з дерев роям. За весну староста упіймав їх півтора десятка!

38-річний пан Василь пасічникує від парубка, подружився з бджолами у 15 років, коли вчився у восьмому класі

Для нього тепер не існує жодних секретів у цьому благородному ремеслі. Пробує розводити бджіл, як робили це наші предки - у колодах-бортях. Дехто одного лише звуку бджоли жахається, а він з ними на ти, не боїться укусів. Не лякаючись може зняти з дерева і взяти в руки цілий рій, в якому згуртувалися щонайменше 10 тисяч «божих комах».

- У мене з бджолами повне порозуміння, - каже наш співрозмовник. – Коли лізу знімати їх, можу навіть не брати на голову бджолярського капелюха. Влітку зазвичай одягнутий у футболку і шорти…

Утворення роїв – це спосіб розмноження бджіл, продовжує Василь Михайлович. Змушений їх знімати з дерев і переселяти у вулики.

Як з’являються рої?

Переважно у вулику живе одна сім’я бджіл і одна-єдина матка з ними. Це їхня принцеса, королева! Її завдання – нести яєчка, відкладати у сотах личинки, так звану чирву, щоб з неї виходили молоді бджоли. Коли у вулику їх розмножується надто велика кількість, бджолам стає тісно, вони переходять у фазу роїння, стають не такими активними до праці, забувають носити мед. Витягують нові маточники і виводять нових маток… Коли з’являються молоді матки, стара матка забирає частину бджіл з вулика, шукає нове місце для житла. Втікачі сідають на все, що росте довкола пасіки - на яблуню, вишню, сливку, грушку, навіть на вербу. А можуть поселитися в уже знайдене дупло, у чийсь порожній вулик, у спеціально розставлену пасічниками пастку…

Виявляється, рої можуть бути дуже великими і важкими, важити від одного до трьох і більше кілограмів. В одному кілограмі міститься 10 тисяч бджіл. Величина залежить від сили вулика, в якому бджоли жили раніше. У літній період в одному вулику може розвинутися від 50 до 90 тисяч медозбиральниць.

Знятий з дерева рій пан Василь заселяє у новий вулик. А якщо вільної «житлоплощі» немає, вдається до комбінування: доєднує цього роя до слабшої сім’ї, або ж повертає його в їхній колишній вулик.

Минула середа видалася сонячною, бджоли активно працювали, а деякі з них у пошуках нової оселі чкурнули з вуликів. За цей день Василь Сидорович зняв з дерев чотири рої. Всього нинішнього сезону «вполював» їх 14! І це ще не фініш…

Перший цього року медозбір мечищівський пасічник розпочне у найближчу суботу, саме тоді, за його розрахунками, мед дозріє, буде якісним.
Частину свого набутку пан Василь роздає рідні, сусідам, друзям. Передає його і нашим воїнам на фронт. Саранчуківська об’єднана громада, куди входить Мечищів, відправила уже кілька великих посилок на фронт, і у кожній з них була бджолина продукція.