Передплата 2024 «Добрий господар»

“Маю намір створити музичну групу — маленький джаз-бенд”

Незрячій переселенці Христині Гуровій подарували саксофон

Побачила у соцмережах відео, на якому незряча дівчина виймає з коробки обережними рухами футляр. Їй хотіли допомогти вийняти з футляра саксофон, але вона заперечила: “Я сама”. Мабуть, боялася, щоб хтось не пошкодив інструмент.

32-річна Христина Гурова — незряча від народження. Вона випускниця Харківської гімназії для незрячих дітей, згодом закінчила музичний коледж за класом саксофона, має педагогічний досвід. Коли почалася війна, жінка з мамою, сестрою і своїм сином поїхала з Кривого Рогу у бік Львова. Зараз вона у “Назареті”, що на Львівщині, а здійснити мрію про улюблений інструмент їй допоміг Тарас Потурай.

За освітою Тарас психотерапевт. Понад 13 років займається лікуванням алко- і наркозалежних, залежних від азартних ігор. Лікують таких залежних у реабілітаційному центрі біля Дрогобича — у благодійному фонді “Карітас” Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. Осередок, що називається “Назарет”, під час війни перетворився на центр допомоги біженцям.

- Із перших днів війни ми почали приймати переселенців, - каже Тарас Потурай. - Близько 30 осіб залишилися у “Назареті”: не хочуть покидати Україну, але й не мають можливості повернутися додому. Так у “Назареті” з’явилася окрема спільнота переселенців, яка має свій розпорядок дня, а також певні обов’язки. У тій спільноті живе й Христина, яка розповіла про себе, що вона — музикант, у мирний час посідала призові місця на різних конкурсах.

Одного разу Христина розповіла, що могла би створити музичний бенд, але їй для цього потрібен саксофон. І пан Тарас вирішив допомогти Христині — скинув у соцмережі пост, у якому просив допомогти незрячій дівчині, яка мріє мати саксофон. І буквально за кілька днів на прохання пана Тараса відгукнувся Олександр Кийко, який надіслав Христині подарунок — омріяний саксофон.

- На Дрогобиччину я приїхала зі своєю сім’єю — мамою Іриною, молодшою сестрою Софією і семирічним сином, - каже Христина. - Сина виховую сама. Коли їхали на Львівщину, інструмент не могла привезти зі собою. А так хотілося! І ось нарешті мені подарували саксофон “Ямаха”. Тепер маю намір створити музичну групу — маленький джаз-бенд, до складу якого увійдуть саксофон, фортепіано, бас-гітара й ударні. Шукатиму серед мешканців “Назарету” обдарованих людей, але таких, що мають музичну освіту. Щоб не витрачати часу на навчання. Сумую за концертами, адже не грала понад місяць…

Читайте також: «Це не війна, а реально геноцид»

Схожі новини