Щодня ходить по снігу босоніж

60-річний Роман Андрусяк перетворив здоровий спосіб життя на улюблене хобі

Львівському ріелтору, кандидату хімічних наук Роману Андрусяку 60 років, але почувається молодим і бадьорим. “Почуваюся коли на 30, а коли на 40 років”, – впевнено відповів журналістці “ВЗ”. Пан Роман справді не виглядає на свій вік. А все тому, що уже 17 років активно займається моржуванням. Узимку щоранку босоніж ходить у парках десять хвилин, занурюється в ополонку, постить... Роман Андрусяк також затятий йог: щодня у його спортивному меню семихвилинна стійка на голові.

Рецептами хорошого на­строю та довголіття Роман ділиться на своїй сторін­ці у Фейсбуці, надихає на здо­ровий спосіб життя інших. “Ку­пайтеся цілий рік! Гартуйте тіло! Гартуйте дух! Гартуйте імунітет! Одне з моїх улюблених місць на Львівщині – цілюще джерело у селі Новосілці (більш відоме як Раковець). Вода тут цілорічно 4 градуси. Бадьорий настрій га­рантований!” – підписав свою світлину у соцмережах адепт здорового способу життя. Жур­налістка “ВЗ” розпитала Рома­на Андрусяка про “фішки” мор­жування, як до цього правильно підготуватися та які ще плани виношує щодо оздоровлення організму.

– Пане Романе, пригадує­те, з чого все починалося?

– Одного разу на львівській вулиці Саксаганського випад­ково зустрів старшого чолові­ка, який у холодний день бігав у шортах, майці, на руках – рука­виці... Також цей дідуля бігав у Парку культури і відпочинку іме­ні Богдана Хмельницького. По­знайомився з ним, запросив до себе на чай в офіс. Чоловік роз­повів мені секрети свого гар­ного самопочуття. Потім мене спитав: “А ви готові до ополон­ки?”. Тоді доволі невпевнено відповів йому, що так. Бо любив плавати в басейні, вдома прак­тикував контрастний душ. Чоло­вік мені сказав: “Приходьте за­втра на стадіон, буду вчити вас моржувати”.

У призначений день зустрів­ся з ним і отримав перше за­вдання – пробігти три кола на­вколо стадіону. Пробіг десь два-три кілометри і занурив­ся у холодну воду. Після цього зрозумів, що мені це “зайшло”. З того часу у мене покращило­ся все. З’явилося більше енер­гії, краще почав почуватися, мав гарний настрій. Тоді почав прак­тикувати моржування двічі-тричі на тиждень.

Зараз стараюся моржувати за можливості. Нещодавно від­відав Карпати і заодно скупався у гірському озері. Щодня вранці босоніж ходжу по снігу. Спершу виходжу босоніж на відкритий балкон, а потім намотую кола в парку.

– Як на вас реагують пере­хожі?

– Деякі львів’яни реагують доволі дивно... Йдуть повз і усмі­хаються. Але то таке, нехай собі. Я за десять хвилин ходьби по снігу покращую своє здоров’я. Не було такого, щоб хтось пря­мим текстом сказав, що я не­нормальний. Багато перехожих підходили до мене і запитували “фішки”, чи варто і собі практи­кувати цей стиль життя. Запиту­ють, як до цього дійти, з чого по­чинати.

Під час моєї пробіжки босо­ніж деякі перехожі, навпаки, мо­жуть щиро усміхнутися на знак підтримки. Десять людей я таки затягнув у свої лави. Це люди, які регулярно купаються у хо­лодній воді та харчуються здо­ровою їжею. Мої рекомендації допомогли одному другу виліку­вати псоріаз. Чоловік практику­вав оздоровче голодування.

Фото з архіву Романа Андрусяка
Фото з архіву Романа Андрусяка

– Як психологічно наважи­тися на моржування? Припус­каю, що в цій справі без на­ставника не обійтися.

– Як і у голодуванні, так і в моржуванні обов’язково потріб­но мати грамотного наставника. Принаймні його поради потрібні на перших етапах, бо у новачка може виникнути багато питань.

Моя порада – не перегнути палицю, щоб не наробити біди. Цьогоріч стежив за купанням людей на Йордан. Автобус при­віз людей на озеро, усі роздяг­нулися, стали у чергу... Дівчата перед зануренням аж тремтять від холоду, так, що зуб на зуб не попадає... Це неправильно! Ніх­то їм не пояснює, як правиль­но занурюватися в ополонку. А спершу треба зробити легку розминку чи побігати. Я ніко­ли не занурюся у холодну воду, доки не пробіжу двадцять хви­лин. Маю відчути, що спітнів, а тоді йду у воду.

Недавно приїхав у Раковець, побігав у лісі двадцять хвилин. Лише після цього заліз босоніж у воду. До слова, вода мені ви­далася літньої температури.

– У 2013 році ви голоду­вали 19 днів, а згодом збіль­шили “дозу”. Що ще прак­тикуєте зараз у вашому спортивному меню?

– Суворо обмежую себе в їжі, повністю виключив солодо­щі, вироби з борошна... Часто практикую триденні голодуван­ня. А перед Великоднем тради­ційно голодую два тижні. Живу на воді, іноді можу з’їсти ложеч­ку меду.

Зараз взяв собі за правило – три дні поспіль впродовж місяця присвячую розвантаженню, го­лодую.

Під час голодування не відчу­ваю дратівливості чи знесилен­ня. Настрій, навпаки, дуже хо­роший.

Іноді можу собі дозволити ке­лих хорошого вина, трішки ко­ньяку або віскі. Алкоголь вжи­ваю лише у хорошій компанії. Я не є категоричним противником алкоголю. Вважаю, що випити до вечері келих доброго вина чи 50 грамів коньяку – цілком нор­мально.

- У тренді оздоровчі тури, де можна “почистити” думки, медитувати, щоб кардинально перезавантажити своє життя. Чи плануєте відвідати далекі острови, аби відкрити для себе цю популярну нішу?

- Є чимало туристичних місць з метою оздоровлення душі і тіла - на Гоа (штат на південному заході Індії), в Таїланді... Мені це дуже подобається. Та я планую стартувати із спеціалізованих оздоровчих турів на Закарпатті. А потім планую підкорити вершини-”п’ятитисячники”. Це моя давня мрія. Бо Говерла для мене уже відкрита. Підкорення “п’ятитисячників” планую почати з гори Арарату, що у Туреччині.

Також хочу відвідати знамениту Лікійську стежку у Туреччині та шлях Святого Якова, що в Іспанії. Такі тури справді перевантажують організм. Коли кілька тижнів йдеш такими стежками, то багато чого переосмислюєш. Тут і фізичні навантаження, і витримка, і гартування, і спілкування з Богом, і очищення душі...

Читайте також: Ангелінка моржує від народження!