Передплата 2024 «Добра кухня»

Від Covid-19 одужав, але симптоми хвороби – залишились

Що таке постковідний синдром і які шанси, що людина зможе повернутися до нормального життя?

Європейські й американські медики б’ють на сполох: навіть легка форма Covid-19 не гарантує, що людина не страждатиме від постковідного синдрому і їй не доведеться боротися з різними ускладненнями. Синдром після Covid у людини діагностують, коли характерні симптоми утримуються довше, як 12 тижнів з моменту появи перших ознак коронавірусної інфекції. Хороша новина: 95% пацієнтів вдається відновитися впродовж року. Погана: лікарі не знають, з якими віддаленими наслідками для здоров’я через кілька років можуть зіткнутися ті, що перехворіли на Covid-19.

В інтерв’ю, опублікованому на офіційному порталі Мі­ністерства освіти й науки Польщі «Nauka w Polsce» («На­ука у Польщі»), керівник кліні­ки загальної та онкологічної пульмонології медичного уні­верситету у Лодзі (Польща), професор Адам Антчак роз­повів, що постковідних наслід­ків Covid-19 налічується понад 60. Одні спостерігаються рідше, інші — частіше. Зазвичай є зміни дихальної системи, бо Covid-19 найчастіше вражає легені (роз­вивається пневмонія). «Легені не можуть загоїтися за п’ять секунд. Це просто неможливо, — каже лікар. — Вони так само швидко не загояться і після запалення, викликаного пневмококами чи іншими бактеріями, а також віру­сом грипу. Ми не можемо одужа­ти за тиждень. Таке буває тільки за звичайної застуди або бронхі­ту, але не пневмонії».

— Що є причиною ушко­дження м’язів? Covid-19?

— Так, це захворювання є при­чиною, а точніше, т. зв. цито­кіновий шторм, коли організм атакують цитокіни (молекули, які регулюють запальний процес. Пер.). Вони часто ушкоджують легені та інші органи, зокрема м’язи.

Важливе значення має при­хована дихальна недостатність. Коли пацієнт перебуває у стані спокою, легеням вистачає ре­сурсу, щоб забезпечити організм киснем. Однак за фізичного на­вантаження, коли потрібно вдяг­тися, вмитися або прибрати у кімнаті, пройти на довшу відстань чи піднятися сходами, ресурсу вже недостатньо, і дихальна не­достатність стає явною.

— Як це проявляється?

— Дихальна недостатність може мати прихований перебіг — тоді людину турбуватиме лише відчуття втоми й слабкості. Проте основним симптомом у осіб, які перенесли Covid-19, є задишка, яка набуває різних форм і про­являється під час інтенсивніших або більш тривалих навантажень. Трапляються випадки, коли після перенесеного Covid-19 будь-яке напруження супроводжується задишкою. Хороша новина поля­гає у тому, що більшість пацієнтів одужує вже через кілька місяців. Деяких із них ми спостерігали до­вше, ніж рік, і можу сказати, що у 95% з них (навіть у тих, у кого змі­ни у легенях зберігалися довго, упродовж кількох місяців) через рік ці зміни вже не проявлялися або були незначними.

— А як щодо решти?

— Нормальна робота дихаль­ної системи у цих людей уже не відновиться, бо є фіброзні зміни у легенях. «Рубці» на легеневій тканині не порушують функції ле­гень, але якщо охоплюють велику площу, то розвивається дихаль­на недостатність. Це може мати фатальні наслідки у довгостро­ковій перспективі. Ми досі не знаємо, якими будуть наслідки перенесеного Covid-19, скажімо, через кілька років.

— Люди похилого віку ці ускладнення можуть і не пере­жити?

— Covid-19 — це велика про­блема для літніх людей. Візьмімо, до прикладу, «звичайну» пневмо­нію. Насправді вона «незвичай­на» і також ушкоджує серце та су­дини. У кінцевому підсумку люди віком 65+ помруть від інфаркту міокарда, інсульту або серцевої недостатності. Мало хто це усві­домлює.

— Чи загрожує це також і тим, хто потерпає від синдро­му хронічного Covid?

— Ми ще цього не знаємо. Ми лише знаємо, що ця хвороба однозначно ушкоджує судини, викликає запалення їхнього ен­дотелію і локальне тромбоут­ворення як у малому, так і у ве­ликому колі кровообігу, а це не обіцяє нічого хорошого у май­бутньому.

— Проте більшість хворих на Covid-19 одужує?

— Є велика ймовірність, що одужають навіть ті, у кого був вкрай важкий перебіг захворю­вання. Через рік вони вже повинні нормально функціонувати. Погір­шення стану здоров’я може бути у тих, хто має супутні патології, серцеву недостатність чи хроніч­не обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). У таких людей, особливо якщо це особа похило­го віку, тобто з меншим резервом здоров’я, прогноз одужання є гіршим.

— Багато пацієнтів з Covid-19 скаржаться на втому. Деякі навіть стверджують, що вони «вже не ті, що були рані­ше».

— Ми таким пацієнтам обсте­жуємо легені, і виявляється, що з цими органами все добре. Пере­віряємо функцію легень за допомогою спірометрії, їхню дифузій­ну здатність — також все гаразд. Так само з серцем. У хворого є тільки хронічна втома. Людина стверджує, що їй не вдається від­новитися, що вона постійно почу­вається змученою. Синдром хро­нічної втоми розвивається доволі часто — у 58% пацієнтів.

— Це є результатом пере­вантаження організму чи ди­хальної недостатності?

— Синдром хронічної втоми є наслідком ураження легень і вегетативної нервової системи. Людина почувається виснаже­ною — так, наче перенесла якесь колосальне фізичне навантажен­ня.

Неврологічний постковідний синдром — це ще одне «обличчя» гострої коронавірусної хвороби зі широким спектром симптомів, як-от труднощі з концентрацією уваги, погіршенням пам’яті, а іноді — навіть з проявами демен­ції. Один із моїх пацієнтів — фер­мер, перенісши Covid-19, сів кер­мувати трактором, але загубився на власному полі, бо втратив орі­єнтацію у часі та просторі.

Іншими неврологічними симп­томами є порушення нюху й сма­ку, які, як відомо, виникають у гострій фазі захворювання, але також і за постковідного синдро­му. Вони можуть утримуватися протягом багатьох місяців. Одна з моїх пацієнток скаржилася, що будь-яка їжа тхне їй гнилим м’ясом. У результаті жінка схудла на 20 кг. Єдиною їжею, яку вона могла їсти, був домашній сир, бо тільки він не смердів.

— А як щодо «туману у голо­ві»?

— На щастя, у більшості людей він триває недовго. Більшість пацієнтів одужує через рік, і їхні спогади повертаються. На жаль, постковідний синдром супро­воджується також афективними розладами і депресією, які по­требують медикаментозної тера­пії, оскільки самі собою вони не минають.

— Які ще симптоми постко­відного синдрому?

— Може, наприклад, ціли­ми жмутами випадати волосся. Ймовірно, це пов’язано з мікро­пошкодженням судин і вегета­тивної нервової системи. З цією проблемою стикається велика група пацієнтів — майже кожен четвертий. Волосся починає від­ростати зазвичай через пів року. Таким чином, Covid-19 викликає віддалені ускладнення з боку ба­гатьох органів, але через рік 95% пацієнтів одужує.

— У кого частіше виникають віддалені симптоми — лише у госпіталізованих пацієнтів з важким перебігом Covid-19 чи й у тих, хто хворів легко?

— Такого правила немає. Зви­чайно, люди, які важко перене­сли Covid-19 і потребували лі­кування у відділенні інтенсивної терапії, відновлюються довше. Це — ціна врятованого життя. У мене були пацієнти, яких меди­ки буквально вирвали з обіймів смерті. Однак людина могла й дуже легко хворіти, а потім мати постковідний синдром Covid та ускладнення.

«Тож якщо людина хворіє лег­ко, це не означає, що може спати спокійно», — підсумовує профе­сор.

З польської переклала Власта Колодинська.

А тим часом…

За інформацією директор­ки Стебницької міської лікарні Наталії Стецик, під час цієї хви­лі перебіг Covid-19 у пацієнтів дещо відрізняється від того, який медики спостерігали раніше. «Пацієнти, які перебувають на стаціонарному лікуванні, довго залишаються кисневозалежни­ми. За нормалізації всіх клінічних і лабораторних показників ще близько місяця-півтора потребу­ють додаткової кисневої терапії. Сьогодні вони її можуть продо­вжити вдома, отримавши кисне­вий концентратор у свого сімей­ного лікаря (для потреб жителів Львівщини за кошти державної субвенції було придбано 1520 кисневих концентраторів, які, за потреби, видаються пацієнтам у тимчасове користування. Авт.). Також у цих хворих довго спо­стерігається загальна слабкість. Зранку їм буває важко підвести­ся з ліжка. Навіть мінімальні фі­зичні навантаження призводять до швидкої втоми. Погіршується сон, апетит, досить довго віднов­люються смак і нюх, тривалий час залишається неприємний при­смак у роті. Багато пацієнтів із постковідним синдромом мають депресивні стани. Якщо взяти нашу установу і нашу „первинку“, то приблизно у 75−80% осіб з по­стковідним синдромом є депре­сивні розлади», — зазначила на пресбрифінгу лікарка.

Читайте також: «Непліддя не викликають, телефонів не блокують»

Схожі новини