Краще, ніж у Чорногорії. А ти в Чорногорії була? Ні, але тут краще!

На вихідні ми вирішили навідатись у Шацьк до батьків. Їхати 240 км. Виїхати зі Львова у п'ятницю ввечері — справжній квест. 40 хвилин у заторах і ти нарешті виїжджаєш на трасу, яка, до речі, переповнена не лише від потоку машин, а й через ремонтні роботи.

На узбіччі траси Р-15 періодично красуються написи «Великого будівництва». Але враження від хороших доріг завершуються на об’їзній міста Червоноград… Для водія ці кілька кілометрів дороги — суцільний стрес. Однак, за інформацією на сайті прозорих закупівель — тендер вже проведено, тож і на «цій вулиці буде свято». За інформацією «ВЗ», на цей багатостраждальний кавалок дороги частина коштів надійде з обласного бюджету, а частина як співфінансування з ОТГ.

Екскурсійну програму нам забезпечив батько. Озера, болота, популяції птахів, місце для риболовлі і всі можливі латинські терміни з ботаніки та фауни він знає професійно.

Перший пункт — оренда човна, і курс на «плантацію» водяних лілій.

Озеро Люцимир розташоване у центрі Шацька, але лише рибалки знають не тільки «рибні» точки, а місце фантастичної краси. Розпочався сезон цвітіння жовтих глечиків та водяних лілій. Якби мене запитали як бачу Волинь — надіслала б саме таку світлину: водяне плесо з жовтими та білими квітами, й хмаринки, які додають багатства пейзажу.

До речі, на логотипі Шацького національного природного парку, до створення якого дотичний й наш екскурсовод, використали квітку латаття білого, яка символізує чистоту та недоторканість природи краю.

До слова, якщо вас полюбляють комарі, то раджу перед поїздкою обов’язково скористатись засобом від комах.

Друга точка — озеро Соминець. Якщо любите милуватись природою — їхати варто сюди. Тут неодмінно зустрінеш пару-дві лебедів, які меланхолічно плавають на озері. Тут ми й розпочали купальний сезон.

Заради цікавості заглянули і на озеро Світязь. Це третя точка нашого маршруту. Тут вже розпочався туристичний сезон. На пляжі засмагають відпочивальники, місцеві підприємці на базарі пропонують пригоститись рибою.

Але ми вирішили не піддавались лінивому відпочинку і скористались ще однією атракцією — катання на яхті (вартість 700 гривень година для 5 осіб).

Володимир Матлах, коли був студентом, спробував себе у ролі капітана, відтоді загорівся цією справою. У 2000-х придбав з-за кордону яхту і відтоді, радше заради хобі, аніж заробітку, пропонує туристам поплавати у «відкритих водах Світязя». До речі, вода тут настільки чиста, що дно проглядається до 7 метрів. Нам пощастило, бо вітер дозволяв розправити вітрила. Як розповів «моряк», судно може розігнатись до 8 вузлів (близько 16 км за годину) і якби не виднілись береги, то відчуття наче ти у відкритому морі.

Часто ми мріємо про закордонні поїздки, шукаємо на сайтах туристичних агентств путівки в екзотичні місця, навіть не зауважуючи, що Україна цікавіша і унікальніша, ніж ми собі її можемо уявити. Тому подорожуйте країною, вона прекрасна!