«Поліські Джунглі»

Окрім ледачого відпочинку з пончиком на березі Світязя, туристам пропонують й активне дозвілля, що дозволяє ознайомитись з природою Шацького краю. Тож вирушаємо на екскурсію «Поліські Джунглі» — це 3,5 години веслування озерами Перемут та Луки, які з'єднані між собою природними каналами.

«Якщо лебеді по ліву руку, то вже близько 11-ї години дня»

Туристи та інструктори з'їхались на берег озера Пере­мут, саме звідси стартує марш­рут. Байдарки «Вугор», «Щука», «Линок» та «Карась» ставлять на воду, свої місця займають «вес­лярі». Попереду заплив протяж­ністю 10 кілометрів.

Щойно виходимо на «вели­ку воду» — нас зустрічають ба­клани. Ще кілька років тому цих птахів було мало на Шаць­ких озерах. Нині вподобали ост­рів на Світязі, але і він їм затіс­ний. Тому «на обід» злітаються на інші озера. Це старші птахи, цьогорічна молодь вже вируши­ла на зимівлю до Польщі чи кра­їн Балтії.

Озера Перемут та Луки ма­ють водно-льодовикове похо­дження. Глибина водойм не­велика, але небезпечна — дно мулисте. Тому в байдарках пли­вемо у захисних жилетах.

Наш інструктор Роман — юний випускник Шацького лісотехніч­ного коледжу. Не місцевий, але дорогу поміж верболозу вже ви­вчив. У час туристичного напли­ву має щонайменше дві екскур­сії на день цим маршрутом.

«Якщо лебеді по ліву руку, то вже близько 11-ї години дня», — ділиться Роман своїми знання­ми визначати час за пташиним графіком.

На озерах ми нарахува­ли дев’ять різновидів птахів: це вже згадані баклани, лебе­ді, гуси, чубаті пірникози, качки, попелюхи, мартини та крижні. Попелюхи останніми вилуплю­ються, тож виводок маленьких пташенят за кілька метрів якраз був на прогулянці.

Пропливши Перемут, потра­пляємо на озеро Луки. Поверх­ня води вкрита жовтими гле­чиками та лататтям білим, це Зелена книга України.

Крім цьо­го, чи не по всьому озеру зарос­ті різака алоеподібного, у народі - тілоріза. Стебло рослини має форму леза, тож плавати поруч небезпечно для шкіри.

Година релаксуючого спо­кою під супровід пташиного сві­ту та хлюпання води, і ми при­були на Острів бажань.

Острів утворився за довгі роки шля­хом намулення та заростання. Він невеликий, близько гектара. Але цікавий з біологічного по­гляду. Тут можна побачити рослину-хижака росичку, починає дозрівати журавлина…

На острові зробили ціка­ву атракцію для туристів. Біля ознакувального стовпчика в болотяний покрив встроми­ли палицю, яка міряє глибину водойми. Туристи-сміливці на­важуються перевірити, але не очікують, що тягнути треба 6 ме­трів, аж поки не побачиш край. Це мул, де міститься понад 15% органічних речовин. За умови правильного видобування його використовують як підживку для рослин. Тому не дивно, що ост­рів багатий на дерева та росли­ни.

Однією з туристичних тра­дицій на острові став ритуал смаження сала на дерев’яному рожні. Опісля ситного перекусу — знову в дорогу.

На каналі Камбоджі декораторами «працюють» бобри

На зворотному шляху марш­рут змінюється. Ми повертає­мо в канал Камбоджі. Це водний шлях, який з'єднує два озера зі Світязем.

«Якби мені давали по дола­ру за одного вбитого ґедзя, вже був би мільйонером», — жартує інструктор Роман у відповідь на наші нарікання. Адже, хоч тут немає комарів, є інші комахи, які хочуть поживитись.

Канал Камбоджі невеликий, але є відчуття, наче потрапив у пригодницький фільм. Над де­кораціями тут попрацювали бо­бри: то свою хатку збудували, то дерево перегризли так, що воно обвалилось серед каналу…

Після завершення екскурсії кожному учаснику видали Ди­плом з подолання шляху «По­ліських Джунглів».

Що обирати, ледачий пляж чи активну гре­блю, вирішувати вам, але хоч раз варто спробувати і ближче ознайомитися з такою унікаль­ною природою Волині.