Інсульт станеться… у кожного третього українця!

У 2019 році в Україні зареєстрували 127,5 тисячі випадків мозкових інсультів. Приблизно 70% з них — ішемічні (коли мозкову артерію заблоковує згусток крові). 94 тисячі хворих із цим діагнозом померли. Це — майже 13% від усіх смертей в Україні.

Такі дані озвучив під час пресконференції, організо­ваної ВГО «Українська асоці­ація боротьби з інсультом», екс­перт Міністерства охорони здоров’я України з невроло­гії та інсульту, лікар-невролог з 24-річним медичним ста­жем, к.м.н., заслужений лікар України Юрій Фломін.

Згідно з прогнозами вчених, кожна четверта людина у сві­ті, старша за 25 років, протя­гом життя захворіє на інсульт, у Східній Європі — кожна третя. В Україні ризик захворіти на ін­сульт взагалі є одним із найви­щих у світі!

Група експертів з Європей­ської Організації Інсульту та Європейського Альянсу з під­тримки пацієнтів, які перене­сли інсульт, розробила євро­пейський план боротьби з цією хворобою на 2018−2030 роки. Мета — зменшити до 2030 року кількість інсультів у Європі на 10%, і один зі способів, як це можна зробити, — лікувати по­над 90% пацієнтів у спеціальних інсультних відділеннях. Україна підтримала Декларацію щодо реалізації Плану дій боротьби з інсультом у Європі.

«Інсульт в Україні посі­дає друге місце серед причин смертності і є поширеною при­чиною інвалідності, тож надан­ня медичної допомоги пацієн­там з інсультом залишається пріоритетним пакетом медич­них послуг у Програмі медич­них гарантій і, відповідно, фі­нансується за пріоритетним тарифом», — зауважив т.в.о. голови національної служби здоров’я Андрій Віленський.

За словами Андрія Вілен­ського, Україна продовжує впевнено рухатися до моде­лі, яка працює у цивілізованому світі, коли 80% всіх потреб па­цієнтів у медичній допомозі за­довольняється на первинному рівні. Свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра обра­ли 74% населення. Це — 31 млн українців. Відколи діє програма «Доступні ліки», було виписано понад 19 мільйонів електронних рецептів на «Доступні ліки» для лікування серцево-судинних за­хворювань і понад 280 тисяч — на препарати для профілактики інсульту та ліки для пацієнтів, які вже перенесли інсульт.

У 2020 році за Програмою медичних гарантій медичну до­помогу за гострого мозкового інсульту отримали 55 тисяч па­цієнтів. За надані послуги НСЗУ виплатила більш ніж 200 ме­дичним закладам, які попере­дньо уклали відповідний договір з НСЗУ, 1,4 мільярда гривень. Цьогоріч на пакет «Інсульт» НСЗУ законтрактувала 232 ме­дичні заклади, в яких наявне су­часне медичне обладнання, ме­дичний персонал відповідної кваліфікації і є можливість за­безпечити роботу у цілодобо­вому режимі. За І квартал цьо­го року ці заклади пролікували 26,5 тисячі пацієнтів з інсуль­том. За даними електронної системи охорони здоров’я, у 2020 році рівень госпітальної смертності від гострого мозко­вого інсульту знизився на 6% (попередньо перша заступни­ця міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як повідомила, що рівень лікарняної смертнос­ті пацієнтів з інсультом стано­вить понад 18,5%). «Вдається рятувати більше пацієнтів саме тому, що вони потрапляють у за­клади, в яких є можливість нада­вати якісну медичну допомогу», — наголосив Віленський. Брига­да екстреної медичної допомо­ги повинна доставити пацієнта з гострим мозковим інсультом безпосередньо у той медич­ний заклад, який уклав договір з НСЗУ на надання послуг з лі­кування інсульту — навіть якщо такий заклад розташовується в іншій області, але він ближчий до місця перебування пацієн­та. При цьому час доїзду «швид­кої» не може становити більш ніж 60 хвилин. Розробка і до­тримання відповідних маршру­тів — відповідальність місцевої влади. НСЗУ у Програмі медич­них гарантій запровадила підви­щувальний коефіцієнт за дотри­мання бригадами «екстренки» правильних маршрутів (+5% до базового тарифу 235 гривень). Тобто центр екстреної медичної допомоги отримує більше ко­штів, якщо бригада доставляє пацієнта у заклад, який має до­говір з НСЗУ на лікування цього захворювання.

На допомогу пацієнту, який не потребує складних втручань, держава виділяє 14,6 тися­чі гривень. Якщо ж пацієнт по­требує тромболітичної терапії, ця сума зростає до 54 тисяч. 98 тисяч передбачено у разі необ­хідності ендоваскулярного ліку­вання — малоінвазивного вида­лення згустка крові зі судини.

Керівник експертної групи з питань екстреної допомоги МОЗ України Олександр Да­нилюк зазначив, що викликати бригаду екстреної медичної до­помоги можна о будь-якій годи­ні дня чи ночі, однак бригади не займаються лікуванням гіпер­тензії, на місці виклику не пере­бувають довше ніж 20 хвилин і доправляють пацієнта у лікар­ню, де наявне неврологічне від­ділення (інсультний блок або центр), попередньо повідомив­ши про це заклад, аби медпер­сонал міг підготуватися до при­буття такого хворого і негайно транспортувати його у кабінет нейровізуалізації для прове­дення КТ чи МРТ. Вимога НСЗУ: не менш ніж 80% пацієнтів по­винні потрапляти у профіль­ні заклади. Раніше потрапляла лише половина хворих.

«Час — основний критерій успішного лікування інсульту», — каже Олександр Данилюк. Тромболізис (розчинення тром­ба всередині судини) необхід­но провести щонайпізніше че­рез 4,5 години після гострого порушення мозкового кровоо­бігу, а тромбектомію (хірургічне видалення тромба) — через 6. В окремих випадках терапевтичне вікно збільшується до 24 годин. «Потрапити у це терапевтичне вікно (до 6 годин) встигає лише 20% пацієнтів, бо не всі люди усвідомлюють можливі ризики», — зазначив директор Центру ендоваскулярної нейрохірур­гії Національної академії ме­дичних наук Дмитро Щеглов. «Часто пацієнти поступають у стаціонари у занедбаному стані. Covid-19 маніфестує інсультом. Прогноз у таких хворих, звісно, набагато гірший, ніж коли по­ступає хворий з інсультом на тлі артеріальної гіпертензії або ін­ших ускладнень соматичних за­хворювань», — додала головна лікарка Білоцерківської клі­нічної лікарні № 2 Ніна Голо­венко.

«За результатами велико­го дослідження STEPS, яке про­водилося в Україні за підтрим­ки ВООЗ, лише 14% пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які знають про свій діагноз і отри­мали рекомендації від свого лі­куючого лікаря, досягають ці­льового рівня артеріального тиску менш ніж 140/90 мм рт. ст. А пацієнтів із діагнозом „ар­теріальна гіпертензія“ в Україні — 10 млн», — повідомила д.м.н, старший науковий співробіт­ник Національного наукового центру Інституту кардіології ім. М. Д. Стражеску, лікар-кардіолог вищої категорії Ла­риса Міщенко. Каже, циф­ри захворюваності на інсульт в Україні у неї подиву не виклика­ють: «Захворюваність на інсульт відображає рівень контролю ар­теріального тиску у популяції».