Передплатити

Кульбаба – «сонячна аптека»

Маленький жовтий лікар – кульбаба – містить золотий запас найбільш корисних речовин


Фото з відкритих джерел

З давніх часів її використовують з лікувальною метою і називають «еліксиром життя» недарма: всі частини цієї корисної рослини — і коріння, і листя, і квіти — мають цілющі властивості.

Кульбаба популярна в європейській кухні: найніжніше листя використовують для приготування салатів і сендвічів, а більш грубе — як основу для гарнірів, крім цього, його варять, тушкують, смажать, квасять, маринують і додають в овочеві пюре та рагу. Крім кулінарії, кульбабу широко застосовують з косметичною і медичною метою, а також як сировину для виготовлення лікарських препаратів.

Хімічний склад

Лікарська кульбаба — рослина невибаглива, але містить у собі добру половину хімічних елемен­тів таблиці Менделєєва.

Натрій, калій, марганець, маг­ній, алюміній, залізо, мідь, кальцій, а також вітаміни А, С, F і групи В.

Коріння і листя кульбаби міс­тять гіркі глікозиди тараксацин і тараксацерін, смолисті речовини, каучук, аспарагін, холін, органічні кислоти, фарбувальні речовини, жирні олії, вітаміни та інші речо­вини. Листя містить вітамін С, сапоніни, кальцій, калій, фосфор і залізо.

Корисні та лікувальні властивості

Кульбаба допомагає при за­хворюваннях на атеросклероз, захворюваннях печінки, каменях у нирках і жовчному міхурі та за­пальних захворюваннях нирок. Кульбаба також застосовується при отруєннях та інтоксикації, ци­розі печінки, холециститі, низько­му рівні калію, набряках, поганому апетиті, гастриті зі зниженою кис­лотністю, захворюваннях сугло­бів.

Сік з кульбаби — це найцінні­ший тонізуючий і зміцнювальний засіб. Гіркі речовини кульбаби стимулюють функції печінки, руй­нують камені і виводять пісок з жовчного міхура.

Настій з коренів кульбаби ви­користовують як тонізуючий, по­тогінний і кровоочисний засіб.

Коріння кульбаби корисне для діабетиків, воно має здатність понижувати рівень цукру в крові. Порошок з коріння кульбаби вхо­дить до складу трав’яних зборів для схуднення та допомагає від­новити обмін речовин, залікувати рани, виразки, опіки, пролежні.

Рослина має жовчогінну, жа­рознижувальну, проносну, відхар­кувальну, заспокійливу, спазмолі­тичну і легку снодійну дію.

Водний настій коренів і листя покращує травлення, апетит і за­гальний обмін речовин, підвищує загальний тонус організму.

Завдяки наявності біологічно активних речовин харчова кашка з кульбаби сприяє зниженню бро­дильних процесів при колітах.

Експериментально при хіміко-фармакологічному вивченні куль­баби підтверджені протитубер­кульозні, антивірусні, фунгіцидні, антигельмінтні, антиканцерогенні і антидіабетичні властивості.

Кульбабу рекомендують для лі­кування анемії.

Порошок з висушеного корін­ня кульбаби використовують для посилення виведення з організму шкідливих речовин з потом і се­чею, як антисклеротичний засіб, від подагри, ревматизму.

Ця сонячна квітка діє як легкий стимулятор, тому кульбаба засто­совується при занепаді сил, син­дромі хронічної втоми, перевтомі і нервовому перенапруженні.

Кульбаба для краси!

Здатність кульбаби видаляти відмерлі клітини, зволожувати і робити шкіру еластичною успішно використовується в косметології (живильні, зволожувальні, відбі­лювальні і омолоджувальні засо­би). Втираючи в шкіру молочний сік листя кульбаби, античні красу­ні позбувалися пігментних плям і веснянок. При щоденному і регу­лярному вживанні кульбаби поліп­шується колір обличчя, очищуєть­ся шкіра — зникають вугрі, прищі і фурункули.

Маска зі свіжого листя кульба­би живить, зволожує і омолоджує шкіру, а настій квіток відбілює вес­нянки і пігментні плями.

Протипоказання

Кульбабу не рекомендують вживати під час закупорки жов­чних шляхів, з обережністю за­стосовувати хворим на гастрит і виразкову хворобу. При передо­зуванні можливі блювота і діарея.

Галина Вербицька для газети «Добре здоров’я»