Не важливо, дешеві чи дорогі продукти у пасхальному кошику... Головне, аби у хаті панували мир і злагода!

Із усіх великих празників церковного року найдавніший, найбільш урочистий і радісний — Великдень. Чому його вважають найважливішим? Бо у цей Великий день на землі запанувала радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. Великодній привіт «Христос Воскрес» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць при Господньому Гробі. Цей радісний привіт уже сотні-сотні років живе у нашому народі впродовж цілого пасхального часу.

Важливим ритуалом Великодня є благо­словення та освячення їжі — Божих земних дарів. Святково одягнуті дорослі та діти з кошичками в руках, вкритими вишитими руш­никами, поспішають до церкви, щоб освятити великодню їжу. Що господині зазвичай кладуть у святковий кошик?

Насамперед треба мати у що покласти усі смаколики. Якщо не маєте вдома плетеного кошика, його можна придбати. А їх зараз — до кольору до вибору. Коричневі, такі, з якими ще ходили наші бабусі і мами, продають по 250−400 гривень. Усе залежить від розміру. На кошики тепер з’явилася і своя мода. Найстильніші — білі, нефарбовані. Їх роблять з вимоченої лози. Се­реднього розміру кошик, без прикрас, «потягне» на 350−400 гривень. Більший, відповідно, дорож­чий. А якщо він прикрашений квітами, то за такий запросять не менш як 550−650 гривень. Недавно бачила справжній витвір мистецтва на базарі: однакові кошики з білої лози, однаково прикра­шені — для мами і доні. Такий собі «фемелі лук» продавали за 1000 гривень.

Кажуть, освячена їжа з гарного коши­ка більше смакує. І це правда. Бо що вам смакуватиме більше — борщ з бляшаного полумиска чи той самий борщ, поданий у красивій тарілці?

У пасхальний кошик кладуть ті продук­ти, які на Великдень господиня ставити­ме на сніданок: паску, сир, масло, яйця — крашанки, писанки, дряпанки, шин­ку (полядвицю), ковбасу, хрін, сіль. Пас­хальний кошик прикрашають вічнозе­леним букшпаном або миртою. У кошик також ставлять свічку. Перед освяченням кошика свічку треба запалити. Не мож­на у пасхальний кошик ставити пляшки зі спиртними напоями.

Паска — найважливіша з усіх велико­дніх страв. Це хліб, що символізує Хрис­та та Його Воскресіння. У Євангелії зу­стрічається кілька згадок про Христа як «Хліб живий, що з неба зійшов». Назва паски містить у собі всю містерію Тайної вечері, жертви Страсної п’ятниці та Світ­лого Воскресіння — нового переходу, но­вої Пасхи.

Сучасні господині, як правило, купу­ють паски готові. Їх також вже продають і у магазинах, і на ринках. Ціни різні. Ма­леньку купите за 30−40 гривень, трошки більшу — за 60−70. Є невеликі паски, але гарно прикрашені, тож за такі треба ви­класти від 100 до 250 гривень.

Якщо жінка вміє пекти, то, звісно, кра­ще все зробити самій. До прикладу, з лі­тра молока вийде 8−10 невеликих пасок. Але ж можна цю порцію розділити. Скіль­ки це буде коштувати? До паски з літра молока треба 20 яєць (по 3,80−4.00 грн), пачку масла, 250 г родзинок (близько 30 грн), 200 г кураги (30−35 грн), 50 г горіл­ки, півтори склянки цукру, 2 пачки дріж­джів. Так, виходить недешево, зате який неповторний аромат у хаті, а смак влас­норуч спеченої паски не зрівняється з жодним купленим, навіть за космічні гро­ші!

До кошика кладуть яйця-крашан­ки. За легендою, писанки, подаровані на Великдень, оберігали перед силами зла і мали приносити щастя. Аби збіль­шити їхню магічну силу, шкаралупу поча­ли прикрашати. Оздоблення яєць також має свою символіку. Наприклад, біло-червоні писанки означали шану для ду­хів, що опікувалися домом, зелені — від­родження природи і кохання, коричневі — родинне щастя. У кошик кладуть, хто скільки вважає за потрібне. Але не біль­ше ніж 5−6 штук.

Шинка-ковбаска — символ достат­ку, що вказує на годоване теля, яке зве­лів заколоти добрий батько після повер­нення блудного сина додому. Це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі. У мага­зинах і на ринку шинок-ковбас — очі роз­бігаються. Добра ковбаска «до кошичка» від 150 грн за кілограм, копчена поляд­виця — 220−250 гривень. Шпондер «на дровах вишні» — 185 гривень. А можна шпондер чи шинку запекти самому. Кі­лограм сирого шпондера — 80−100 гри­вень. Намаринувати і запекти в рукаві. Можливо, він і не на дровах вишні, зате — свій!

Обов’язково до великоднього кошич­ка кладуть хрін. У Страсний тиждень за дві штуки просили 20 гривень. Хрін ро­бить людину міцнішою. А ще хрін додає сили, допомагає травленню інших свят­кових страв.

Сіль — символ очищення, один із не­обхідних продуктів у житті людини, який додає смаку їжі. А ще у кошик кладуть плесканку домашнього сиру, грамів 200−300. Добрий сир у Страсний тиждень продавали по 120 гривень за кілограм. Ну, і масло. Бо що ж то за паска без мас­ла і шинки?!

Неодмінними атрибутами пасхаль­ного кошика є рушничок та свічка. Руш­ничок — це багатство ниток, сплетених любов’ю і розумом. Нитка символізує життя. Плетіння нитки є також символом вічності, бо це процес, який можна про­довжувати безконечно. Свічка — світло.

Вічнозелена рослина букшпан або мирта — символи безсмертя і вічного життя.

Не знаю, хто скільки яєць кладе у ко­шик, скільки «метрів» ковбаси і якої ваги полядвицю чи шинку, але якщо подиви­тися на цьогорічні ціни, то великодній кошик вийде золотим… Утім, на Велик­день уся родина збирається за святко­вим столом. І не має значення, купили ви полядвицю за 250 гривень чи запе­кли шпондер за 80. Головне — поділити­ся між собою свяченим яйцем, побажати одне одному міцного здоров’я, злагоди і миру в родині, привітати з Воскресінням Христовим!